реферат скачать
 

Украинская вышивка

Украинская вышивка

Українська вишивка . Рушники .

Історія народної вишивки на Україні сягає своїм

корінням у глибину віків .Дані археологічних розко-

пок та свідчення мандрівників і літописців доводять

, що вишивання як вид мистецтва на Україні існує з незапам`ятних часів

.Вишивкою , за свідченням Геро-

дота , був прикрашений одяг скіфів.Знайдені на Чер-

кащині срібні бляшки з фігурками чоловіків ,які да-

туються Viст., при дослідженні показали ідентичність не лише одягу ,а й

вишивки українсько-

го народного костюма XVIII-XIXст.Арабський мандрів-

ник Хст.н.е. у своїх розповідях про русів зазначає,

що вони носили вишитий одяг .На жаль , пам`ятки ук-раїнської вишивки

збереглись лише за останні кілька століть , але й цього достатньо , щоб

виявити ,що елементи символіки орнаментів української вишивки співпадають з

орнаментами,які прикрашали посуд дав-ніх мешканців території України доби

неоліту , три-пільської культури .

Вишиванням споконвіку займались жінки ,які з по-коління впокоління

передавали найтиповіші,найяскра-віші зразки орнаменту , кольору ,

вишивальну техні-ку. Вишивки , передаючи характерні ознаки місцевос-ті

,різняться між собою орнаментом , технікою вико-

нання та гамою барв .

Протягом багатьох віків безпосередній конкрет-ний зміст символів на

вишивках втрачався , але тра-диції використання їх не зникли .За мотивами

орна-менти вишивок поділяються на три групи : геометрич-ні , рослинні ,

зооморфні (тваринні) й відображають

елементи символіки стародавніх вірувань ,культів .

Геометричні орнаменти , наприклад , притаманні всім видам народного

мистецтва і всій слов`янській міфо-логії .Різноманвтні кружальця ,

трикутники , ромби, кривульки , лінії , хрести символічно відображали

уявлення нашіх предків про світобудову , тож їхнє значення відповідне .На

основі стародавніх космоло-

гічних символфів у народі створенна своя система назв .Це «баранячі ноги» ,

«кучері» , «гребінчики»,

«кривульки» , «сосонка» , «перерва» тощо.

В основі рослинного орнаменту лежить культ пок-лоніння природі ,

рослині . Крім поширеного символу

«дерево життя» , який зображається стилізовано у формі листя або гілок ,у

вишивках з рослинним орна-

ментом популярні стилізовані зображення Берегині ,

використання таких мотивів , як «виноград» -символ добробуту , щасливого

одруження , «барвінок» - сим-вол кохання тощо .

На зооморфних вишивках зображуються тотемічні й солярні тварини , а

також звірі , що позначають три

яруси «дерева життя» . Інколи вишивальниці викорис-товують індивідуальні

мотиви , які властиві баченню

візерунка певної особи . Ними можуть бути заячі та вовчі зуби , волове око

, риб`яча луска тощо.

Полтавські вишивки виконуються хрестиком , плу-таним хрестиком ,

подвійним прутиком , зубчиками ,

мережкою , ланцюжком тощо . Візерунки виконуються окремими швами і

поєднанням кількох швів .Вишивають переважно білими нитками ,зрідка -

червоними та сі-рими , візерунок обводять чорними або кольоровими смугами .

Вишивкам Київщини властивий рослинно-геометрич-ний орнамент із

стилізованими гронами винограду , цвітом хмелю , ромбами , квадратами

.Основні кольо-ри білий , коралово-червоний , трапляється жовтий і голубий

. Виконується вишивка хрестиком , знизуван-ням , гладдю .

Для вишивок Закарпаття характерний мотив «криву-ля» у різних техніках

виконання . Переважає техніка «заволікання» і вишивання хрестиком ,часто

викорис-

товується вирізування та гаптування .Кольорова гама

вишивок широка червоне поєднується з чорним , при цьому виділяється один з

кольорів ; поширені як бі-лі , так і багатокольорові орнаменти.

Вишивкою оздоблювали рушники , фіранки , жіночий та чоловічий одяг .

Особливої уваги надавали рушни-

кам - старовинним оберегам дому , родини . У давни-ну рушник , вишитий

відповідними візерунками-симво-лами , був неодмінним атрибутом багатьох

обрядів : з рушником приходили до породіллі вшанувати появу нової людини ,

зустрічали , і проводжали дорогих гостей , справляли шлюбні обряди ,

проводжали в ос-танню путь , прикрашали , образи та накривали хліб на столі

. Крім обрядового значення , рушники мали і чисто практичне застосування

.Відповідно до функ-

цій ,які вони виконували , рушники мали свої назви.

Наприклад , для втирання обличчя і рук - утирач , посуду і стола - стирок ,

для прикрашення образів - покутник , для шлюбних церемоній - весільний ,

для похорон - поховальний , для пов`язування сватів - плечовий тощо .

Рушники були своєрідною освятою по-чатку справи чи її закінчення , так ,

при зведенні хати рушниками застелялися підвалини , хлібом-сіллю на рушнику

освячувався початок жнив , на рушниках опускалась домовина з небіжчиком ,

рушниками скріп-лювали купівлю-продаж тощо . Відповідно до призна-чення

рушники розрізнялись за технікою виготовлення

та вишивання . Кольори та орнамент рушників харак-терні регіональним

особливостям , за якими розріз-няються «подільські» , «поліські» ,

«київські» , «гуцульські» , «галицькі» і «буковинські» .

Українська вишивка,рушники на перший погляд не мають ніякого значення в

житті сучасної людини,але вони віють на серце кожного з нас чаром рідної

стихії і є живущим бальзамом,який сповнює нас споконвічною могутньою силою

українського народу .


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.