реферат скачать
 

Природа Карпат

Природа Карпат

Велика гірська система Карпат починається недалеко від Братіслави

(Словаччина) і закінчується на південному сході поблизу Залізних воріт

(Румунія). Довжина Карпат приблизно 1500 км. Дугою із трьох сторін

оточують вони Середньоєвропейську низовину. У північно-західній частині

їхня ширина становить 240 км, у південно-західній - 340, а в північно-

східній, де розташовані українські Карпати, вона звужується до 100-120

км.

Залежно від розташування, біогеографічного районування та особливостей

Карпати поділяються на Західні, Східні і Південні. Західні -

розташовані на території Словаччини, Чехії, Польщі і, частково,

Угорщини, де й є найвища точка Карпат - гора Герлах (2655 м). Південні

- меридіально розкинулися на території Румунії. Східні (за винятком

Східних Бескидів, що у Словаччині та Польщі, а також Семиградських гір,

що у Румунії) - на території України.

Середня висота українських Карпат - 1000 м. На них припадає 10,3%

площі усіх Карпат і 3,5% території України.Простягаються вони з

північного заходу на південний схід майже на 280 км при середній ширині

- 100 км. Найвища вершина - гора Говерла (2061 м). В межах України

Карпати діляться на: зовнішні (Скибові), куди входять Бескиди, Горгани і

Покутсько-Буковинські Карпати; центральні або Верховинські; внутрішні

або Полонинсько-Чорногірські.

Карпати належать до відносно молодих гірських систем. Вони з’явились в

альпійській геологічній зоні в мезозойський період і переважно у

кайнозойську єру (приблизно 50 міліонів років тому). Молода крейда і

палеогенні відкладення, що містять деякі піщаники та глину, домінують в

регіоні. В результаті їх ерозій була сформована скеляста область, яка

називається “греготи”. Нова ера принесла з собою активізацію тектонічніх

процесів в регіоні, що призвело до формування “скибових” Карпат.

Україньські Карпати є центральною й найбільшою частиною західних

Карпат. Вониі починаються від перешійка на Лупківській горі на сході і

закінчуються Бучецьким масивом в Румунії. Загальна довжина гірської

системи є 240 км, 110 км з Півночі на Південь в своїй найширшій частині.

Українські Карпати зростають за висотою з Північного заходу на Південний

схід: г. Гусля (1405), г. Негровець (1712), г. Петрос (2020), г. Говерла

(2061). Відповідно стають менш густими букові та смерекові ліси, і на

найвищих гірських вершинах західних Карпат формують альпійські луги.

Відносно вологості та опадів клімат трьох регіонів може бути

охарактеризований так: напіввологій і теплий (прикарпатські рівнини -

від 200 до 500 мм дощу і 9С середньорічна температура); вологий і

прохолодний (Кобилецька поляна:400 – 600 м над рівнем моря, 1000 мм

опадів та 6С - середньорічні показники); дуже вологий і прохолодний (

висота більш ніж 800 м, 1400 мм опадів та 3С - сереьорічні показники).

Хоч гори обжиті Гуцулами, Бойками та Лемками вже декілька століть, там

все одно зберігається багато незайманих куточків природи. Найбільшими

територіями, які знаходяться під охороною держави, є Карпатський

національний заповідник, Синевірський національний заповідник та

Стужицький національний парк. Гуцульский народ традиційно проживає в

західній частні українських Карпат,тоді як лемки оселилися на

територіях, які зараз належать Польщі.

Частина карпатських гір називається Бескідами. Це досить маленький

регіон західной України і східної Польші, поділений між лемками та

бойками. Після другої світової війни в 1947 році місцеві жителі (в

більшості лемки та бойки) були вимушені мігрувати в інші регіони Польші

і Бескід став пустельною зелею, повною покинутих сіл, зруйнованих церков

та забутих цвинтарів. Тепер ситуація змінюється на краще, хоча й досі

Бескіди залишаються одним із найменш розвинутих регіонів Польщі.

Маючи унікальні і різноманітні рекреаційні ресурси, українські Карпати

оцінюються спеціалістами як найперспективніший район для організації

масового відпочинку та лікування населення. Для розвитку санаторно-

курортного господарства сприятливі усі райони лісистих Карпат. За

переконаннями фахівців Львівського держуніверситету імені Івана Франка,

найперспективнішою є північно-східна частина, яка має всі можливості

стати центром туризму і відпочинку світового рівня.

Вперше назва Карпати згадана ще у другому столітті нашої ери римським

письменником Клавдієм Птоломеєм.

Походження назви Карпати

Одні дослідники вважають, що назва Карпати виникла із назви

фракійського племені карпи, що проживало на території Передкарпаття у

третьому - четвертому столітті нашої ери. Інші - що це слово має корені з

доіндоєвропейського слова kar - камінь (кам'яні гори), і порівнюють його

з такими топонімами, як Каринтія (південна область Австрії), острів

Карпатос у Критському морі та Крас (вапнякове море у Словенії).

Є ще й інша думка вчених, за якою назва цих гір випливає із

слов'янських термінів "хрб", "харабат" - хребет. У літературі цей термін

зустрічається ще у батька історії та географії Геродота у назві однієї з

лівих приток Дунаю - Karpis. Вважається, що ця притока отримала свою

назву від гір, в яких брала початок. Однак людська пам'ять зберегла

багато легенд, переказів, казок та оповідок про виникнення назви Карпат.

Ось одна із них.

Легенда про Силуна і Карпа

У старі прадавні часи, коли на нашій землі жили люди-велети, що

головою сягали до хмар, на цьому місці була велика рівнина, пишно

встелена квітами і помережана чистими синіми потічками. Її володарем був

Силун, який мав безліч різної худоби та добра, жив у величезному палаці

із білого мармуру і спав у золотій колисці, засланій дорогими килимами.

З ранку і до ночі важко працювали на нього слуги. Однак ніхто не

наважувався покинути володіння газди та йти на пошуки нової роботи.

Відслужив у нього тринадцять років і один хлопець на ім'я Карпо-

Дніпровський, бо прийшов сюди у пошуках шматка хліба з берегів Дніпра.

Усі слуги його дуже любили за працьовитість, чесність і справедливість.

Коли ж Карпові виповнилося двадцять років, вирішив він повернутися

додому. Вважаючи, що за роки важкої праці він дещо заробив у володаря і

той належно оцінить його службу, хлопець почав шукати нагоди

порозмовляти про це із Силуном. І ось, однієї ночі, коли той обходив

своє газдівство, Карпо й наважився на розмову:

- Довго у вас я прослужив чесно і віддано. Тепер же маю намір

повернутися до рідної домівки і хотів би просити платню за свою службу.

Силун подумав, що слуга жартує, адже ніхто ще із ним так раніше не

говорив. Але Карпо повторив свої слова. І це не на жарт розлютило

Силуна, і він сказав:

- Я знаю, куди мої слуги повинні ходити і що робити. І ти від мене

нікуди не підеш.

Коли ж хлопець і втретє повторив свою вимогу, що було, на думку

господаря, надзвичайною зневагою, якої пробачити ніяк не можна, Силун

вигукнув:

- Тільки під землю тебе відпущу!

І, схопивши Карпа дужими руками, вдарив ним об землю, аж утворилась

велика яма. Підвівся парубок на ноги, ніби нічого й не сталось, відчувши

лише приплив небувалої сили, схопив Силуна і так вдарив ним об землю, що

та розкололась та поглинула грізного газду. І як не намагався той

вибратися на поверхню (бився головою й кулаками об земну кору, тиснув

плечима та руками, копав ногами), земля не відчинялася. Зате від цих

старань колишнього володаря на ще недавній рівнині почали утворюватися

горби. І чим більше ударів робив під землею Силун, тим вищими виростали

гори. Кажуть, що й донині він ще живий під землею, але дуже постарів і

не має колишньої сили, щоб дуже битись, однак не втратив надії вирватись

на поверхню. А люди на честь Карпа назвали гори, що постали, Карпатами.


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.