реферат скачать
 

Рушійні сили єкономічного прогресу

державного сектора, що знаходяться на комерційних засадах господарювання).

Нарешті, засіб реалізації суспільного інтересу - максимізація національного

доходу та мінімізація фонду відшкодування створюваного суспільного

продукту. Проблема поєднання інтересів, таким чином, знаходить своє

вираження у формуванні певних пропорцій у розподілі доходів.

В адміністративно-командній економіці субординація інтересів

грунтується на принципі сходження інтересів від загального до часткового і

одиничного: інтереси державні мають пріоритет перед регіональними,

регіональні — перед колективними тощо. В той же час засіб забезпечення цієї

субординації інтересів — жорстке централізоване планування —

продемонструвало свою невідповідність, обмежуючи на практиці свободу

індивіда.

Регулювання державою економічних процесів на терені високого розвитку

продуктивних сил і відповідно організаційно-економічних та соціально-

економічних відносин відкриває можливість в умовах соціальне орієнтованого

ринкового господарства оптимально поєднати особистий, колективний та

державний інтереси з урахуванням глобальних проблем сучасності. Це стає

можливим, по-перше, через відкриття ринковими відносинами широкого простору

для активізації економічних інтересів особистості; по-друге, через

узгодження взаємодіючих інтересів у системі «особистість — колектив —

держава» за допомогою не лише суто ринкових методів, а й державного

економічного регулювання.

В економічних відносинах між людьми потреби проявляються насамперед як

інтереси. Кожне окреме відношення існує спочатку потенційно, у формі

очікувань та ще незадоволених домагань людини. Як дійсні економічні

відносини реалізуються, коли набувають форми взаємного зв'язку. В кожному

економічному відношенні - між підприємцями і виробниками, між виробниками

і споживачами, державою і недержавним сектором економіки (бізнесом),

партнерами, у відносинах між індивідами — мають місце елементи боротьби і

співробітництва. Механізм суперечливої взаємодії інтересів можна простежити

на прикладі його рояву у сфері виробництва і ринку (рис. 4).

[pic]

У сфері виробництва підприємці й робітники є протилежними сторонами

економічних стосунків, але вони мають спільні інтереси щодо ринку,

виступаючи як виробники або споживачі. Взаємозалежність цих груп об'єктивно

зумовлює їх співробітництво.

Взаємодія інтересів є стимулом стимулом ефективного соціально-

економічного розвитку. В країнах з розвинутою ринковою економікою високий

рівень економічної ефективності та добробуту зумовлений насамперед

цілеспрямованою мотивацією особистості в поєднанні з її політичною,

юридичною та економічною свободою. При переході економіки України до ринку

слід зробити акцент на особистих інтересах, які сприятимуть економічному

зростанню. В умовах відродження української державності виходить на чільне

місце також національний інтерес.

В умовах адміністративно-командної системи офіційно проголошувалось

гасло першості загальнонародних інтересів над особистими. Насправді ж

особисті інтереси працюючих значною мірою ігнорувались, а реалізовувалися

передусім особисті інтереси правлячого політичного прошарку - державно-

партійної бюрократії. Це розходження на рівні масової свідомості породило

зневіру у загальнонародний, державний інтерес та необхідність дотримання

його. Взаємозв'язок інтересів суспільства, колективу та особистості

забезпечувався шляхом підпорядкування інтересів колективу (підприємств)

державі; а точніше державному апарату методами адміністративно-командного

та ідеологічного стимулювання економіки. В умовах недемократичного

суспільства, за відсутності контролю, загальнонародні інтереси підміняли

особистими (клас партійно-державної бюрократії).

5. НТР та її роль в єкономічному прогресі

Сутність НТР та її основні етапи. В історії розвитку техніки виділяють

три основні етапи. Перший почався з виникненням первісного ладу, появою

найелементарніших знарядь праці й тривав до кінця XVIII — початку XIX ст.,

тобто до появи машинного виробництва. Цей етап охоплює понад 3 млн. років

існування людського суспільства, а властивий йому технологічний спосіб

виробництва базується на ручній праці. Другий етап тривав до початку

розгортання НТР і базувався на машинній праці. На першому етапі техніка

розвивалася на основі емпіричних знарядь і практичного досвіду людей.

Головними віхами її розвитку в цей період було виготовлення знарядь праці з

каменю, бронзи, а пізніше із заліза, що дало відповідну назву вікам:

кам'яний, бронзовий, залізний. В умовах цього технологічного способу

виробництва існували первіснообщинний, рабовласницький, феодальний і більша

частина нижчої стадії розвитку капіталістичного ладу (з початку XVI до

кінця XVIII ст.). Розвиток науки і техніки в докапіталістичних формаціях

відбувався відокремлено. І лише в XVI—XVIII ст. почався процес поступового

зближення наукового і технічного прогресу.

Науково-технічний прогрес (НТП) має еволюційну та революційну форми

розвитку. Як загальноісторична закономірність він виник в період

промислової революції кінця XVIII — початку XIX ст. Еволюційна форма

розвитку характеризується поступовим кількісними (переважно) та якісними

(частково) змінами в розвитку науки і техніки, вдосконаленням традиційних

видів техніки, виробництва. Революційна форма розвитку НТП означає появу

принципово нових видів, їх практичне застосування тощо, тобто докорінну

революційну зміну технологічного способу виробництва.

В історії НТП виділяють дві промислові революції (перша — наприкінці

XVIII — на початку XIX ст.; друга — в останній третині XIX — на початку XX

ст., її ще називають електротехнічною революцією) і науково-технічну

революцію, що почалася в середині 50-х років XX ст. і триває у наш час. У

ході першої промислової революції спеціалізація знарядь праці, інструментів

в умовах мануфактурного розвитку капіталізму в промисловості поступово

готує основу для появи спеціалізованих машин, переходу до другого етапу в

розвитку техніки — великого машинного виробництва, до виникнення істотно

нового технологічного способу виробництва.

Спочатку машина складалася з тих же знарядь праці та інструментів, які

використовувалися в мануфактурному виробництві.

Але якщо раніше вони були в руках людини, то тепер стають органами

машини. Це розв'язує техніко-економічну суперечність між людиною і

знаряддям праці, оскільки машина може водночас використовувати набагато

більше знарядь значно більших розмірів, потужності. Тому виникла потреба в

нових джерелах енергії, що зумовило появу парової машини.

Машина складається з: робочої машини, яка приводить у дію знаряддя

праці; двигуна, що забезпечує машину енергією; передавального механізму

(або приводу), який слугує для передачі енергії від двигуна до робочої

машини. У промисловій революції XVIII — початку XIX ст. вихідним пунктом

було винайдення робочої машини, що згодом зумовило докорінні зміни в інших

частинах машини.

Хоча перші машини виникли на базі поступового нагромадження емпіричних

знань, але з цього часу техніка стає результатом цілеспрямованого вивчення

законів природи, матеріалізації наукових відкриттів, наука починає

перетворюватися на специфічну продуктивну силу. У свою чергу, технічний

прогрес стає надзвичайно сильним стимулом розвитку науки.

Науково-технічний прогрес - якісні (еволюційні) та істотні

(революційні) зміни засобів і предметів праці, технологій, форм і методів

організації виробництва, використовуваних людьми сил природи, тобто

існуючої системи продуктивних сил на основі досягнень науки, а також

аналогічні зміни речової форми розвитку продуктивних сил — відносин

спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його концентрації

тощо.

Так, якщо в Парижі у XIII ст. налічувалося до 300 ремісничих і торгових

спеціальностей, то у США наприкінці ХЇХ ст. -майже 12 тис. таких

спеціальностей. Ці зміни супроводжуються певними кількісними та якісними

зрушеннями в розвитку робочої сили, змісті праці. Сутність НТП також можна

розглядати як появу між людиною і предметом праці проміжних ланок — машини,

двигуна, автомата, кожна з яких є якісним зрушенням у взаємодії людини і

природи.

Основна форма підприємства на цій стадії розвитку капіталізму в

промисловості — фабрика, а технологічний спосіб виробництва вперше

базується не на ручній праці, а на праці машин. Розвиток системи машин,

перехід до комплексної механізації виробництва потребував значної кількості

кваліфікованих робітників, верстатників, наладчиків, спеціалістів з

виготовлення нової техніки тощо. Тому зростав загальноосвітній рівень

робітників. Наприкінці XIX — на початку XX ст. типовою була початкова

освіта, а наприкінці 40-х — на початку 50-х років XX ст. — середня. Через

це, а також завдяки зменшенню надмірного дроблення процесу виробництва,

переходу до нових форм організації виробництва і праці та іншим факторам

дещо послаблюється технологічне підпорядкування праці капіталом,

технологічне відчуження найманих робітників, зростає інтерес до змісту

праці, певною мірою долається однобічний розвиток безпосередніх виробників,

спостерігається певний прогрес розвитку особистості.

Тіснішим стає взаємозв'язок наукового і технічного прогресу. Наприкінці

XIX ст. з'являється перша наукова лабораторія в американській корпорації

"Дженерал електрик". З часом такі лабораторії на гігантських

монополістичних підприємствах стають типовими. Все це поступово створює

матеріальні (об'єктивні) і духовні (суб'єктивні) передумови для такої

революційної форми науково-технічного прогресу, якою є НТР, що розгорнулася

в середині 50-х років. З розгортанням НТР промисловість, а водночас і

розкриття людських сутнісних сил досягають найвищого за всю історію

людського суспільства розвитку.

Термін "науково-технічна революція" вперше запровадив у науковий обіг

Дж.Бернал у книзі "Світ без війни", що вийшла в колишньому СРСР. З того

часу з'явилося майже 150 визначень сутності НТР у працях вітчизняних та

російських науковців.

Вони найчастіше розглядають її як передання функцій людини машині, як

революцію в технологічному способі виробництва, як процес інтенсивного

зближення науки, техніки й виробництва, як зміни в основній продуктивній

силі. У працях західних науковців НТР розглядається як явище продуктивних

сил. Найлогічнішим і найлаконічнішим визначенням сутності НТР є її

характеристика як революції в технологічному способі виробництва, якщо його

розглядати як діалектичну єдність продуктивних сил і техніко-економічних

відносин.

Визначальними суперечностями в межах технологічного способу виробництва

є, по-перше, суперечність між людиною і природою, ставлення людини до

природи, їх взаємодія, як уже зазначалося, є змістом системи продуктивних

сил. Тому суперечність між людиною і природою є визначальною рушійною силою

розвитку цієї системи. Технологія, як відомо, розкриває активне ставлення

людини до природи і безпосередній процес виробництва її життя, а весь

історичний процес розвитку техніки можна зобразити як заміну людської сили

силами природи.

Основною суперечністю технологічного способу виробництва є також

суперечність між продуктивними силами та їх речовою формою, тобто

відносинами спеціалізації, кооперування, комбінування виробництва, його

концентрацією тощо. Виходячи з цього, глибинну сутність НТР коротко можна

визначити таким чином.

Науково- технічна революція — докорінні зміни у взаємодії людини і

природи, а також у системі продуктивних сил та їх речової форми.

Оскільки система продуктивних сил складається з предметів праці, науки,

робочої сили, використовуваних людьми сил природи, а в сучасних умовах все

більшою мірою інформації, то НТР зумовлює істотні зміни в кожному з цих

елементів. Через те, що кожний з елементів системи продуктивних сил

перебуває в певних кількісно-якісних взаємозалежностях з іншими елементами,

їх взаємодія (кожного з іншим окремим елементом і системою продуктивних сил

загалом) також має характер суперечливої єдності.

Хоча суперечність між людиною і природою є глибинною сутністю техніко-

економічної категорії "науково-технічна революція" і внаслідок цього

належить до неантагоністичних суперечностей, проте за недотримання людиною

законів природи вона може набувати конфліктних, антагоністичних форм

розвитку. Оскільки людина є біосоціальною істотою, то в цьому випадку

відбувається деформація людської особистості, її деградація, поглиблюються

суперечності всього суспільного способу виробництва, в тому числі

суперечності в системі відносин власності.

Глибинна сутність НТР виявляється в її основних рисах (рис. 4). У них

вона розгортається в цілісну систему, охоплює головні структурні елементи

технологічного способу виробництва.

Першою рисою НТР є перетворення науки на безпосередню продуктивну силу,

Наука — це загальний духовний продукт суспільного розвитку, загальний

інтелект, суспільне знання. Процес такого перетворення, як уже зазначалося,

почався ще в період першої промислової революції, а завершився лише в епоху

НТР. Його особливістю є випереджаюче зростання науки в системі "наука

-техніка -виробництво". У свою чергу, закономірність розвитку науки полягає

в тому, що її прогрес у певний проміжок часу залежить від маси знань,

успадкованих від попередніх поколінь, а в наш час — і від засвоєння,

активного осмислення наукових знань, набутих в інших країнах, від

інтернаціоналізації науки.

Функцію безпосередньо продуктивної сили наука виконує насамперед

традиційно, тобто через механізм реалізації наукових винаходів у машинах,

робочій силі, предметах праці та інших елементах продуктивних сил, а також

через перетворення науки на самостійний фактор виробництва, на відносно

самостійну рушійну силу економічного прогресу. Перетворення науки на

безпосередньо продуктивну силу супроводжується появою в ній функції

управління виробництвом, розширення меж продуктивної праці, сукупного

виробника. У ході цього процесу поглиблюється також суспільний поділ праці,

розширюються масштаби товарного виробництва тощо.

Найважливішими особливостями перетворення науки на

безпосередньо продуктивну силу є: 1) пріоритетність теоретичних знань

порівняно з експериментальними; 2) наука в більшості галузей поступово

перетворюється на початкову стадію безпосереднього матеріального

виробництва; 3) "онаучування" виробництва, тобто посилення наукового

характеру виробничих процесів; 4) розвиток науки стає основою переходу до

інтенсивного типу економічного зростання; 5) перетворення праці ученого на

продуктивну працю сукупного працівника; 6) наука безпосередньо впливає на

окремі елементи продуктивних сил; 7) у системі "наука- техніка

-виробництво" та в наукомістких галузях переважає розвиток науки; 8)

науково-дослідні та дослідно-конструкторські розробки (НДДКР) стають

важливим фактором НТП, конкурентної боротьби; 9) результати наукових

досліджень стають товаром (патенти, ліцензії, "ноу-хау").

Друга важлива риса НТР — фундаментальні зміни в техніці (штучно

створених засобах праці, які посідають проміжне місце у взаємодії людини і

природи). В історії розвитку техніки розрізняють три основна етапи:

інструменталізація (знаряддя ручної праці),

[pic]

механізація (машинна праця) й автоматизація (автоматизована праця).

Автоматизація стає основою виникнення й розвитку нового сучасного

технологічного способу виробництва. Центральною ланкою революційного

перетворення в цей період є істотна якісна зміна робочих машин і поява

четвертої ланки машин -автоматично керуючого пристрою, який долає

обмеженість психофізичних можливостей людини як суб'єкта, що управляє, й

істотно змінює роль людини у процесі виробництва, який стає все більш

незалежним від сприйняття людини і прискорюється. Отримуючи імпульс від

розвитку науки, зокрема від відкриття нових властивостей матерії, розробки

нової техніки, конструкційних матеріалів, джерел енергії тощо, техніка стає

проміжною ланкою здійснення НТР і, у свою чергу, стимулює розвиток науки.

Поява автомата як найбільш потужної проміжної ланки між людиною і

предметами праці революціонізує ставлення людини до природи.

Сучасна техніка все більше охоплює такі види трудової діяльності

людний, як технологічна, транспортна, енергетична і контрольно-

управлінська. Впровадження принципово нової техніки в процес виробництва

безпосередньо впливає на предмети праці найновішої технології: на структуру

речей на молекулярному, атомному та субатомному рівнях, що зумовлює якісні

зміни у змісті праці людини, сприяє розвитку її сутнісних сил у процесі

виробництва. Якщо в умовах машинного виробництва мало місце технологічне

підпорядкування: праці капіталом, то автоматизована система машин є

матеріальною основою для подолання техніко-економічного відчуження. Працю

людини все більше замінює праця машин, людина звільняється не лише від

ручної праці, а й від виконавських функцій, частково від функцій розумової

праці нетворчого характеру. Відбувається перетворення процесу виробництва

на науково-виробничий процес, який все більше базується на використанні

потенціалу сил природи. Внаслідок функціонування автоматизованої системи

машин людина виходить з безпосереднього процесу виробництва і стає поряд з

виробництвом, а автомати, крім суто виконавських функцій, все більше

виконують функції контролю й управління. Так уперше за всю історію

цивілізації людина починає виконувати функції, що відповідають її природі,

а це відкриває простір для розвитку її особистості, сутнісних сил. Водночас

автоматизована техніка "виштовхує" людину з виробництва, а отже, зі сфери,

в якій вона розкрила свої здібності та властивості, а в управлінні багатьма

сучасними автоматами (насамперед дисплеями і моніторами) людина значною

мірою втрачає свою особистість.

Третьою характерною рисою НТР є докорінні перетворення головної

продуктивної сили — працівника. Вони полягають у радикальній зміні змісту

праці (а опосередковано — значною мірою характеру праці), гармонійному

поєднанні розумових, фізичних, психічних зусиль людини, в її духовному

збагаченні. Докорінне перетворення робочої сили передбачає перевагу

розумових зусиль, духовних здібностей людини в організації й управлінні

виробництвом, високий рівень освіти і кваліфікації, що дає змогу людині

швидко переходити до інших видів праці, забезпечує її професійну

мобільність. Таке перетворення передбачає й те, що з-поміж потреб людини

вирішальну роль відіграватимуть потреби у вільній і творчій праці,

універсальному характері дій особи, у власному вдосконаленні її, виявленні

талантів; потреби у всебічному розвитку здібностей людини до сприйняття

знань, максимально можливому подовженні активного життя. З цього моменту

почнеться розвиток людини як самомети, або абсолютне виявлення її творчих

обдарувань, усіх людських сутнісних сил. Особа, яка володіє "безмежністю

своїх потреб і здатністю до їх розширення" (Маркс), стане могутнім фактором

економічного і суспільного прогресу, що, постійно збагачуючись,

прискорюючись, за своїм ефектом перевищить сукупну дію всіх інших елементів

системи продуктивних сил.

Четверта характерна риса НТР — докорінна зміна предметів праці, поява

принципово нових видів матеріалів із наперед заданими властивостями. Вони

створюються на основі синтезу використовуваних раніше матеріалів і речей,

що мають необхідні фізико-хімічні властивості. Так з'явилися композитні

матеріали (поєднання металів і кераміки, скла й кераміки та ін.), сплави

різних металів, полімери, надчисті матеріали, хімічне волокно тощо.

П'ятою важливою рисою НТР, що виникає на базі попередніх, є

впровадження принципово нових технологій, створених на основі

фундаментальних відкриттів: лазерних, плазмових, мембранних та ін. їм

властиві маловідходність, зростання продуктивності праці в десятки разів,

висока якість продукції, екологічна чистота тощо.

Шоста характерна риса НТР — революція у використовуваних людьми силах

природи. Уперше широке таке використання мало місце під час промислової

революції кінця XVIII — початку XIX ст., коли у безпосередньому виробництві

були задіяні вітер, пара, електроенергія. В умовах НТР взаємодія людини і

природи в ідеальному вигляді характеризується розвитком природничих наук

(відбувається перехід на молекулярний, субмолекулярний та атомний рівні),

що відкрило шлях до використання ядерної енергії, енергії Сонця, океанських

припливів, підземного тепла Землі тощо.

Сьома риса НТР — впровадження принципово нових форм і методів

організації виробництва і праці. Так, якщо в попередній період домінуючою

була система Тейлора, то нині переважають створення автономних бригад,

система Мейо, людських стосунків, збагачення змісту праці.

Восьма риса НТР — початок інформаційної революції, матеріальною

базою якої є поява принципово нових засобів передавання інформації

(космічні, волоконно-оптичні засоби зв'язку), тобто революція у засобах

зв'язку. Так, за допомогою оптичного волокна завтовшки в людський волосок

впродовж однієї секунди на відстань у сотні кілометрів передається текст

місткістю у декілька тисяч Біблій. Внаслідок інформаційної революції

зростає інформатизація праці, інформаційна місткість галузей і виробництв,

створених благ.

Розкриття основних рис НТР дає змогу розгорнуто, системно визначити її

сутність, що полягає в таких революційних перетвореннях науки, техніки та

технології, які зумовлюють докорінні зміни у взаємодії людини і природи,

особистих і речових факторів виробництва, системи продуктивних сил та їх

речової форми, що, у свою чергу, детермінує принципові зміни ролі людини в

суспільному виробництві, перетворення науки на безпосередньо продуктивну

силу.

Загалом категорія НТР належить до техніко-економічних категорій (тобто

тих, що відображають розвиток технологічного способу виробництва, але не

відображають еволюцію виробничих відносин і господарського механізму).

Водночас НТР внаслідок дії закону відповідності виробничих відносин рівню й

характеру продуктивних сил зумовлює зміни в інших елементах економічної

системи, тобто соціально-економічні зміни. Проте ці зміни — наслідок дії

НТР, а тому не є її соціально-економічною сутністю.

Особливості сучасного етапу НТР і економічний прогрес. З середини 70-х

років почався новий етап розвитку НТР, пов'язаний передусім з електронною

автоматизацією матеріального виробництва й обігу, науково-технічної

творчості. Його вихідним пунктом є поява і розвиток мікропроцесорів на

великих інтегральних схемах — мікропроцесорна революція (рис. 4). Так,

кристал площею 1 см2 може за допомогою магнітних хвиль накопичувати 5 млн.

біт інформації. Така мініатюризація основних блоків комп'ютерних систем, у

тому числі пристроїв пам'яті (або блоків пам'яті), дає змогу підключати їх

до будь-якої машини і механізму як керуючу частину. Завдяки цьому з'явилися

досконалі комп'ютери, електронні блоки управління в побутовій техніці тощо.

В сучасних суперкомп'ютерах міститься 16 і 61 тис. паралельно діючих

мікропроцесорів, що дає змогу здійснювати до 7 млрд. операцій за секунду. У

США ведуться розробки суперкомп'ютера, що містить майже 1 млн.

мікропроцесорів, який здійснюватиме 10000 операцій за секунду. До 70% таких

машин створюється у США, 28% — в Японії, 1% — у Німеччині.

Якісне поліпшення інформаційної місткості, надійності, швидкості роботи

комп'ютерних систем, їх гнучкості й автономності (без втручання людини)

стало матеріальною основою для створення комп'ютерів п'ятого та шостого

поколінь, спроможних "розуміти" мову людини, "читати" знімки, графіки та

інші символи, що значно прискорює створення "штучного інтелекту. Для

нормального функціонування таких комп'ютерів необхідна велика кількість

різних програм, за допомогою яких зовнішня інформація перекладається на

цифрову мову. Цим видом інтелектуальної та професійної діяльності в США

зайнято понад 500 тис. фахівців, що свідчить про появу і швидке поширення

нового виду професій, сприяє збільшенню питомої ваги осіб розумової праці.

Користування комп'ютерами п'ятого та шостого поколінь буде, як вважають

спеціалісти, не складнішим, ніж користування телефоном. Сучасний комп'ютер,

доповнений відповідною технікою зв'язку, дає змогу окремому робітникові

розв'язувати чимало завдань. Мікропроцесорна революція підвищила

комп'ютерну грамотність робітників, зменшила їх фізичне навантаження,

зросла роль розумової праці, а отже, значно прискорився науково-технічний

прогрес.

Розгортання мікропроцесорної революції, у свою чергу, стало

матеріальною основою роботів третього покоління, або "інтелектуальних"

роботів, які за допомогою сенсорної системи сприймають інформацію про

навколишні події, обробляють її за допомогою найновіших комп'ютерів і

передають у свій виконавчий механізм. Це створює матеріальну передумову для

комплексної автоматизації виробництва, формування "безлюдних виробництв",

або заводів-автоматів, тобто для найвищого ступеня автоматизації, який

передбачає виготовлення машин самими машинами. Завдяки цьому з'являється

можливість неперервної роботи, величезного зростання продуктивності

суспільної праці, швидкого освоєння нової продукції, системного контролю за

якістю продукції, що виробляється. Все ширшого розвитку набувають ресурсо -

і працезаощаджуючі напрями науково-технічного прогресу.

Новий етап НТР, що розгорнувся, характеризується також інтенсивним

розвитком біотехнолога, зокрема генної та клітинної інженерії. На їх основі

з'являються нові галузі промисловості, знижується енергомісткість і

матеріаломісткість у сільському господарстві, нафтовій, хімічній галузях,

революціонізуються медицина, виробництво продуктів харчування тощо.

Розвиток біотехнології готує ґрунт для розгортання "біологічної",

"біотехнологічної" революції. Йдеться насамперед про те, що за допомогою

генної інженерії створюватимуться нові організми з наперед заданими

властивостями, змінюватимуться спадкові якості сільськогосподарських рослин

і тварин. Зокрема, докорінний переворот у сільському господарстві

очікується від вироблення у сільськогосподарських рослин здатності

засвоювати азот безпосередньо з повітря, збільшення у них кількості та

якості білків, цукрів, вітамінів. За прогнозами, через 50 років більшість

сільськогосподарських продуктів вироблятимуться за допомогою біосинтезу.

Важливим каталізатором науково-технічного й економічного прогресу,

нових винаходів, технологій в усіх галузях економіки є космонавтика,

освоєння космічного простору. Вже нині без них неможливі супутниковий

зв'язок, точна метеорологія, навігація. В космосі одержано досконалі

кристали для напівпровідникової промисловості, біологічно активні та чисті

препарати. Саме в космосі виготовлятиметься все більше чистих і специфічних

продуктів, здійснюватиметься контроль енергопостачання (за рахунок збирання

сонячної енергії в космосі та її передання на Землю), дистанційне

зондування Землі з космосу. У віддаленій перспективі в космосі буде

створено могутній промисловий потенціал. Здійснення цих проектів також

неможливе без комп'ютерних систем.

Бурхливий розвиток електронної техніки зумовлює поступове перетворення

всієї інформаційної діяльності, створення потужних індустріально-

інформаційних комплексів як у національних, так і в міждержавних межах, а

їх електронізація є одним із найважливіших напрямів сучасного етапу НТР. До

цього комплексу належать патентна справа, надання комп'ютерних послуг

бізнесу, засоби масової інформації, збирання, обробка, систематизація

інформації та надання її кінцевому споживачеві, що передбачає зближення

комп'ютера і споживача інформації, інтеграцію комп'ютерів; обслуговування

комп'ютерів дедалі більше здійснюватиметься через штучні супутники Землі.

Одна з ланок цієї системи — широка мережа інформаційних пунктів.

Список літератури

1. Основи єкономічної теорії: політекономічний аспект – Г.Н. Климко, В.П.

Нестеров, Київ “Вища школа” 1994 р

2. Економічна теорія – С.В. Мочерний, Київ “Видавничий центр”Академія”

1999 р

Страницы: 1, 2, 3, 4


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.