реферат скачать
 

Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі. Билеты.

Ринок природних ресурсів. Рента. Ціна землі. Билеты.

2. Попит. Закон попиту.

Загальне уявлення про попит - бажання і фінансова можливість придбати те

чи інше матеріальне чи нематеріальне благо (платоспроможний попит).

Попит на певний товар хар-зує зміни в поведінці споживача у відповідь на

зміну цінових і нецінових факторів.

До нецінових факторів (детермінанти) , що хар-ть середовище, в якому

формується попит, відносять:

* ціни товарів-замінників

* ціни доповнюючих товарів

* доход споживачів

* уподобання споживача

* очікування споживача щодо змін цін на ринку

* природні умови споживання

Внаслідок впливу цих факторів змінюється попит в цілому (або умови

попиту).

Попит окремого споживача називається індивідуальним попитом. Існуюче

співвідношення між ринковою ціною і попитом на товар відображається кривою

попиту:

0x08 graphic

На схемі Q - обсяг попит, Р - ціна, D - крива попиту.

Закон попиту стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищується,

кількість товару, на який пред\\\'явлено попит, зменшується, і навпаки (при

інших незмінних умовах). Ця умова має принципове значення, оскільки вона

визначає незмінність всіх інших факторів, що впливають на попит.

Закон попиту хар-зує залежність попиту від ціни при інших незмінних умовах

: чим вища ціна на товар, тим менший на нього попит і навпаки, тобто на

ринку існує обернена залежність між ціною товару і обсягом попиту на цей

товар і навпаки.

Якщо змінюються нецінові фактори, то крива попиту зміщується вправо-вліво,

а якщо змінюється ціна, то йде переміщення по самій кривій попиту (P1Q1 в

P2Q2). Крива попиту має від\\\'ємний нахил, а отже чим нижча ціна на товар,

тим більша його кількість може бути куплена.

Ринковий попит хар-зує сукупність обсягів товару, на який є попит при

умові, що ціна задовольняє всіх покупців.

Крива ринкового попиту визначається сумою індивідуальних попитів при

кожній ціні і складається з кривих індивідуального попиту.

3. Поняття “пропозиція”: індивідуальна і ринкова пропозиція; закон

пропозиції і обгрунтування його дії.

Пропозиція (S)— це кількість товару, яку виробник бажає та може

запропонувати на продаж в деякий проміжок часу за певних умов.

Індивідуальна S — кількість товару, що може запропонувати окрема фірма.

Ринкова S — всі виробники товару на ринку. Обсяг пропозиції — це кількість

товару, яку виробник пропонує на продаж за кожним рівнем ціни в одиницю

часу за певних умов. На S впливають цінові та нецінові фактори — ціна

товару, ціна альтернативних товарів, ціни на ресурси, технологія

виробництва, податки і дотації, інші. Закон пропозиції стверджує, що чим

вища ціна товару, за інших однакових умов, тим більше стимулюється

виробництво і продаж саме цього товару. Ціна для виробників є не витратами

(як для покупців), а доходом. Тому продавець намагається виробляти товари

з більш високою ціною. Залежність між високими цінами та збільшенням

пропозиції є такою: за високих цін на продаж пропонується більша кількість

даного товару, ніж за низьких цін. Крива пропозиції - це графічна

залежність обсягу пропозиції від ціни. На відміну від кривої попиту, ця

крива при зростанні ціни товару має не від\\\'ємну, а позитивну залежність

між ціною та кількістю товару, що пропонується.

4. Ринкова рівновага

Наміри споживачів і виробників товару з приводу його кількості за кожним

варіантом цін можуть не збігатися. Якщо ж наміри збігаються, то ринкові

суб\\\'єкти не зацікавлені змінювати їх. Ринкова рівновага — це ситуація,

коли наміри покупців і продавців на ринку повністю збігаються, так, що при

певній ціні товару обсяг пропозиції дорівнює обсягу попиту. Ринкова

рівновага - встановлення на ринку в результаті взаємодії виробників та

споживачів таких цін на товари та послуги, що не залишають залишку у

продавців та не створюють нестачу у покупців. В основі ринкової рівноваги

лежить рівноважна ціна, при якій кількість товару, запропонованого на

ринку, дорівнює кількості товару, на який існує попит.

Ціна Ц р є рівноважною ціною. Кількість товару К р, що реалізується на

ринку за рівноважною ціною, називається рівноважною кількістю товару. Як

бачимо з графіка встановлення ціни, що перевищує рівноважну (Ц1>Ц р)

призводить до появи надлишку товару, а ціни, яка нижча за рівноважну (Ц21 і при зниженні ціни (р) змінюється і

виручна (TR; TR= P x Q)

На еласт. попиту впливає часовий фактор .

Еласт. попиту по доходу:Eol= Qx . Ro+R1

Qox . Qox + Q1x

Попит -це потреба у певному товарі що забезпечена грошима. Розмір попиту

визначається кількістю товарів, яка може бути реалізована на ринку за

існуючими цінами, ступінь зміни попиту на певну продукцію під впливом ціни

на неї характеризує стабільність попиту (Е) нееластичним вважається попит

Зміна обсягу якого виражена у відсотках перевищує відсотковий вираз

зниження цін тобто коли Е>1якщо показники зменшення ціни і збільшення

попиту дорівнюють одне одному то еластичність попиту наз. одиничною.у

випадку коли обсяг зменшення ціни перевмщує показник приросту попиту то

останній є нееластичним (Е1 (це означає, що попит зростає (або падає)

швидше, ніж ціна)графік1

Попит нееластичний, коли Е[DP]<1 (це означає, що попит зростає (чи падає)

повільніше ніж змінюється ціна графік2).

Попит одинично еластичний, коли Е[DP]=1 (це означає, що попит зростає (або

падає відповідно до зміни ціни графік 3

Якщо зміна ціни не викликає ніякої зміни попиту (тобто Е[DP]=0), тоді ми

маємо досконало нееластичний попит. Якщо ж нескінченно мала зміна ціни

викликає нескінченне розширення попиту (тобто Е[DP]= нескінченність), тоді

ми маємо досконало еластичний попит.

Фактори цінової еластичності попиту.

важливість товару для споживача (на предмети розкошу - еластичний, на

предмети першої необхідності - нееластичний)

рівень замінюваності товару (чим більше товарів замінників, тим

еластичніший попит на даний товар).

Питома вага товару в доході споживача (чим вона більша в бюджеті

споживача, тим більша буде еластичність попиту на товар

Фактор часу (попит на товар більш еластичний у довгостроковому періоді).

Цінова еластичність впливає на обсяг загальної виручки від продажу даної

кількості товару. Якщо попит нееластичний, загальна виручка продавця

змінюється у тому напрямку, що і ціна товару. Якщо попит еластичний, зміни

загальної виручки продавця і ціни товару мають протилежну спрямованість.

Якщо попит характеризується як одинично еластичний, тоді загальна виручка

залишається такою ж, як була до зміни ціни товару. Щоб не виміряти

еластичність в одній з крайніх точок цінового інтервалу, еластичність

визначається в центральній точці цього інтервалу.

Формула центральної точки цінової еластичності попиту:

Е[DP]= DeltaQ : DeltaР

0x08 graphic

0x08 graphic

(Q[1]+Q[2])/2 (Р[1]+Р[2])/2

6. Закон спадної граничної корисності.

Корисність відображає величину задоволення , що його отримує споживач

використаний товар. Додаткове задоволення на отримане від споживання

додаткової одиниці товару називається Граничною корисністю Закон спадної

граничної корисності говорить , що зі збільшенням споживання певного

товару граничн. корисності від останньої спожитої одиниці має тенденцію до

зменшення. Економісти припускають , що споживачі розподіляють їх обмежені

доходи таким чином , щоб отримати найбільш задоволення (корисність). Щоб

максимізувати корисність споживач має зрівняти граничну корисність від

кожного останнього $ , витраченого на кожен товар. Тільки тоді споживач

отримає найбільш задоволення від обмеженого грошового доходу , коли

гранична корисність на $ є однаковою для хліба , для масла і для всіх

інших товарів.

7. Крива байдужості (КБ) та бюджетна лінія, їх порівняння при визначенні

максимізації корисності

КБ відображає точки однаково бажаного споживання.

Коли споживач має сталий дохід, який повністю витрачає на два товари за

сталими ринковими цінами, то він буде переміщуватися по прямій, яку

називають бюджетною прямою або бюджетним обмеженням. Нахил цієї прямої

буде залежати від відношення ринкових цін на два ці товари, а наскільки

далеко вона лежатиме від початку координат, залежатиме від рівня його

доходу.

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

Споживач переміщується по бюджетній лінії, доки не досягне найвищої КБ У

цій точці бюджетна пряма буде торкатися, але не перетинати КБ. Отже,

рівновага досягатиметься у точці дотику, де нахил бюджетної лінії

(співвідношення цін) дорівнює нахилу КБ (відношенню зміни або відносному

коефіцієнту граничних корисностей двох товарів) Це є додатковим доказом

того, що в стані рівноваги граничні корисності пропорційні цінам.

Зменшення доходу спричиняє паралельне переміщення бюджетної прямої вліво

вниз до початку координат. Внаслідок зміни ціни або доходу споживач

досягне певної нової дотичної точки найвищого задоволення потреб. У кожній

точці дотику гранична корисність є однаковою при будь-якому із способів

його використання. Порівнюючи стару і нову рівноважну точки, ми

розпізнаємо звичайну криву попиту, нахилену донизу

8. Закон спадної віддачі факторів виробництва.

Якщо один фактор постійний, то сукупний продукт зростає разом

іззбільшенням змінного фактора праця до певної межі. Це явище отримало

назву закону спадної віддачі.

У міру збільшення використаняя змінного фактору за фіксованого рівня

іншого фактору з певного моменту додаткові величини продукції (гран прод)

починають зменшкватись. Цей закон діє тільки у короткостроковому періоді.

9.Альтернативні витрати виробництва. Граничні середні витрати.

Альтернативні витрати використання ресурсів -це вартість використовуваних

ресурсів у кращому з альтернативних варіантів їх застосування. Втрачена

можливість найкращого альтернативного використання ресурсів і визначає

витрати втрачених можливостей в-ва товару. Альтернативні витрати можна

оцінити:

-з точки зору втраченої можливості альтернативного отримання певного

фізичного продукту;

-з точки зору втраченої вартості цього реального продукту.

Дл підприємства важливі не тільки загальні розміри витрат, а й показники,

що характеризують їх рівень у розрахунку на одиницю продукції, або середні

витрати. Середні витрати -це частка від ділення загальних витрат на обсяг

випуску.

Середні витрати=AFC+AVC,де AFC -середні постійні витрати.ю AVC -середні

змінні витрати.

Важливою категорією витрат є граничні витрати. Вони виступають як витрати

на виробництво додаткової одиниці продукції. Граничні витрати вимірюються

як похідна загальних або змінних витрат по обсягу випуску. Ще є прямі

витрати (оплата тих ресурсів, які фірма залучає ззовні), непрямі (затрати

власних ресурсів), постійні (не залежать від обсягу в-ва), змінні.

10. Позитивний і негативний ефекти зростання масштабів в-ва.

Питання про найбільш ефективний спосіб в-ва (найменша собівартість )

пов\\\'язана з оптимальним розміром підприємств у кожній галузі. Позитивний

ефект масштабів в-ва заключається в тому, що в довгостроковому періоді

середні витрати зменшуються по мірі зростання обсягу випуску

продукції.Втрати від масштабів в-ва означають зниження ефективності в-ва

при досягненні його певного масштабу.

Зв\\\'язок між середніми витратами і обсягом випуску продукції.

В короткостроковому періоді фірма оперує змінними витратами. Рішення, що

приймаються , спрямовані на зміну об\\\'єму випуску. При прийнятті рішень

слід пам\\\'ятати, що в короткостроковому періоді об\\\'єм випуску продукції не

може залежати від змін у виробничих потужностях і розмірах підприємства.

Якщо це розглядати в довгостроковому періоді, то на перше місце

висувається питання про масштаби виробничої діяльності. По мірі росту

розмірів підприємства і переходу до масового в-ва, збільшуються можливості

більш раціональної організації -спеціалізація, застосування нового

обладнання.ю можливості випуску супутніх товарів-і як результат, змінення

витрат на одиницю продукції. Має місце економія на масштабах -ситуація,

при якій в довгостроковому періоді середні витрати зменшуються по мірі

росту об\\\'єму випуску. Така тенденція має певну межу, по досягненню якої

ефективність починає падати, а витрати-зростати. Ця ситуація називається

втратами без масштабів, тобто зниження якості обслуговцвання, послаблення

контролю та ін.

11. Основне правило максимізації прибутку

Щоб знайти обсяг вир-ва з найбільшою віддачею, потрібно обрати найбільш

ефективне підприємство. Ізокванта - крива, на якій розташовані всі

поєднання факторів в-ва, які використовуються для однакового випуску

продукції. Вибір найоптимальнішого поєднання факторів вир-ва здійснюється

шляхом співставлення ізокванти з ізокостою. Ізокоста - всі можливі

поєднання праці і капіталу, які мають одну вартість. Найефективнішою буде

така стр-ра вир-ва, при якій ізокванта дотикається до ізокости.

Динаміка прибутку залежить від граничного доходу (MR) - доходу, який

приносить кожна додаткова одиниця продукції, і граничних витрат (MC) -

додаткових витрат на випуск кожної додаткової одиниці продукції.

Правило максимізації прибутку полягає в такій умові: MR=MC. Фірма

збільшуватиме випуск продукції до того моменту, поки додаткові витрати на

вир-во додаткової одиниці продукції не зрівняються з граничним доходом від

її продажу. Граничний прибуток, який отримає фірма від реалізації кожної

додаткової одиниці продукції, виглядає так: МП=MR-MC. Максимум загального

прибутку досягається, коли МП-MC=0, тобто МП= MC.

Середній прибуток - відношення загального прибутку до граничного.

12. Ізокоста.Вибір факторів виробництва.

Ізокоста - лінія, яка відображає зв”язок витрат праці і капіталу, за

умови, що сукупні витрати рівні. Чим далі ізокоста від початку координат,

тим більший обсяг ресурсів використовується. Фірма обирає варіант такої

комбінації факторів виробництва, щоб виконувалась умова

МРг/МРк=Рг/Рк або МРг/Рг=МРк/Рк

Де МРг, МПк -граничний продукт змінного ресурсу, Р -грошова одиниця

витрат.

Це означає, що виробництво заданого обсягу продукції з мінімальними

витратами вимагає, щоб одночасно використовувані ресурси мали однакову

величину МР на Р. Іншими словами, можна говорити, що виробник досягає

максимально можливого випуску обсягу продукції заданих витрат

Зробимо припущення, що в процесі виробництва беруть участь тільки 2

змінних фактора: праця (L) і капітал (K), і вони мають відповідну ціну

(Pl) i (Pk).

Ізокоста - лінія, що характеризує комбінації витрат змінних факторів при

фіксованих витратах виробництва.

Скорочення витрат одного фактора приводить до можливості використання

певної кількості (відповідного до ціни) іншого.

Можливе збільшення використання капіталу за рахунок зменшення праці

дорівнює Pl/Pk.

Властивості ізокости:

* кут нахилу ізокости залежить від цін факторів виробництва;

* всі точки ізокости відповідають однаковим сукупним витратам факторів

виробництва.

Чим дальше від початку координат розташована ізокоста, тим більший обсяг

ресурсів використовується.

Вплив цін на зрушення і нахил ізокости.

Нахил ізокости дорівнює - NablaK/NablaL, або Pl/Pk.

15. Диверсифікація цін

Диверсифікація-несприятливі для одної фірми події компенсуються

спиятливими для іншої. Диверсифікація цін- принцип ціноутворення,коли той

самий товар (послуга)продається різним категоріям покупців за різними

цінами.Д.ц. використовується для збільшення прибутку.Три види д.ц.

:1-абсолютна д.ц. кожному споживачу індивідуальна ціна);2-(встановлення

рівня ціни в залежності від обсягу продажу);3-(застосовують на

сегментованих ринках)-коли виділяється кілька окремих груп споживачів та

кожній групі пропонується своя ціна.

16. Монополістична конкуренція (МК). Визначення оптимального обсягу вир-ва

та цінова політика.

МК хар-зує таку ринкову модель, за якої існує кілька десятків (до 100)

фірм, які пропонують подібну, але не ідентичну продукцію. Основні хар-ки:

* Досить велика к-ть учасників ринку, отже обмежений контроль над

ринковою ціною, неможливість таємної змови, кожна фірма формує свою

політику незалежно від дій конкурентів

* Диференціація продукту:

a. За якістю (комп\\\'ютери - різна потужність та навороченість харду

та різний софт)

b. За формою послуг (ввічливість та послужливість працівників

магазину, гарантійне обслуговування, наявність кредиту)

c. Розміщення чи доступність товару

d. Зовнішні відмінності (упаковка, реклама, торгові марки)

* Нецінова конкуренція

* Легкий вступ в галузь при наявності незначних фінансових

бар\\\'єрів, пов\\\'язаних з необхідністю отримати продукт, що

відрізняється від продукту конкурента, необхідністю реклами

МК зустрічається досить часто. Крива попиту, з якою працює фірма в МК,

є еластичною, (набагато еластичнішою, ніж при монополії, бо є

конкуренти з товарами-замінниками), але не є повністю еластичною, бо

товари не ідентичні, а тільки подібні і менше конкурентів ніж за

чистої конкуренції. Еластичність кривої попиту фірми залежить від к-ті

конкурентів та ступеню диференційованості товарів. Чим більше

конкурентів і чим менше диференційованість, тим більше еластичність. В

короткостроковому періоді фірма обирає стратегію максимізації прибутку

або мінімізації збитків. В кожному з цих випадків оптимальний обсяг

вир-ва буде досягатися при MR=MC. При АТС1 фірма обирає стратегію

максимізації прибутку. При АТС2 - стратегію мінімізації збитків.

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

0x08 graphic

17. Різноманітність форм поведінки олігопольної фірми

ознаки:

1.На ринку діє невелика кіл-ть п-ств

Страницы: 1, 2


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.