реферат скачать
 

Приватизація як засіб припинення державної власності

Термін оплати може бути продовжено ще на 30 календарних днів за умови

оплати не менш як 50 відсотків ціни продажу об'єкта.

У триденний термін після нотаріального посвідчення договору купівлі-

продажу уповноважений представник органу приватизації і новий власник

підписують акт передачі приватизованого об'єкта.

3. Порядок та форма укладання договору купівлі-продажу державного майна.

Приватизація — це відчуження майна, що перебуває у державній власності

та власності Автономної Республіки Крим на користь фізичних та недержавних

юридичних осіб. Правовою формою такого відчуження є договір купівлі-

продажу, за яким продавець зобов'язується передати відповідний об'єкт

приватизації у приватну чи колективну власність покупцеві, а покупець—

прийняти цей об'єкт, сплатити за нього певну грошову суму, виконати інші

обов'язки, передбачені законодавством про приватизацію чи обумовлені

сторонами.

У зв'язку з тим, що укладення договору купівлі-продажу об'єктів

приватизації та виконання основних його умов е важливим етапом процесу

зміни відносин власності на засоби виробництва, цей договір має відповідні

особливості щодо його сторін, змісту та порядку укладення.

Сторони договору купівлі-продажу об'єктів приватизації. Згідно із статтями

6, 7 і 8 Закону У країни "Про внесення змін до Закону України "Про

приватизацію майна державних підприємств" від 19 лютого 1997 р. та статтями

4 і 5 Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України Про

приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" від 15

травня 1996 р. продавцями державного майна у процесі приватизації

виступають: щодо об'єктів за гальнодержавної власності — Фонд державного

майна України, його регіональні відділення та представництва в районах і

містах, щодо об'єктів власності Автономної Республіки Крим — органи

приватизації в Автономній Республіці Крим, щодо об'єктів комунальної

власності — органи, що їх створюють відповідні місцеві ради.

Покупцями об'єктів приватизації можуть бути громадяни України, іноземні

громадяни, особи без громадянства; юридичні особи, зареєстровані на

території України; юридичні особи інших держав; господарські товариства,

створені для участі у приватизації громадянами, в тому числі членами

трудового колективу. Господарське товариство членів трудового колективу

підприємства, що приватизується, засновується на підставі рішення загальних

зборів, у яких брало участь більше як 50% працівників підприємства або їх

уповноважених представників. У разі приватизації майна, зданого в оренду,

покупцем може виступати орендар державного майна.

Поряд з іншими юридичними особами та громадянами орендарями можуть бути

господарські товариства, створені членами трудового колективу державного

підприємства, його структурного підрозділу відповідно до Закону України

"Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про оренду майна

державних підприємств та організацій" від 14 березня 1995 р., або

організації орендарів, створені членами трудового колективу державного

підприємства, організації, їх структурних підрозділів відповідно до Закону

України "Про оренду майна державних підприємств та організацій" від 10

квітня 1992 р. Необхідно зазначити, що покупцями майна, зданого в оренду,

виступають саме організації орендарів (чи господарське товариство), а не

орендні підприємства. В арбітражній практиці трапляються випадки, коли до

арбітражних судів за захистом своїх прав, пов'язаних з приватизацією

державного майна, звертаються саме орендні підприємства, які не є

суб'єктами приватизації. Отже, їхні позови пред'явлено безпідставно і

задоволенню не підлягають.

Не можуть бути покупцями: юридичні особи, у майні яких частка державної

власності перевищує 25%; органи державної влади; працівники державних

органів приватизації (крім випадків використання ними приватизаційних

паперів); юридичні особи, майно яких перебуває у комунальній власності;

органи місцевого самоврядування; особи, яким відповідно до чинного

законодавства заборонено займатися підприємницькою діяльністю (крім

випадків використання ними приватизаційних паперів). Відповідно до ст. 2

Закону України "Про підприємництво" від 7 лютого 1991 р. забороняється

займатися підприємницькою діяльністю військовослужбовцям;

службовим особам органів прокуратури, суду, державної безпеки, внутрішніх

справ, арбітражного суду, державного нотаріату, органів державної влади та

управління, які здійснюють контроль за діяльністю підприємств; особам, яким

суд заборонив займатися певною діяльністю до закінчення терміну,

встановленого вироком суду; особи, які мають непогашену судимість за

крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини.

Форма та порядок у кладення договору купівлі-продажу державного майна

залежать від способу приватизації відповідного об'єкта.

Якщо приватизують об'єкти малої приватизації шляхом викупу, продажу на

аукціоні, за конкурсом, а також продажу пакетів акцій відкритих акціонерних

товариств, створених у процесі приватизації, договір купівлі-продажу

укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та

реєстрації відповідною місцевою радою, як того вимагають ст. 27 Закону

України "Про приватизацію майна державних підприємств" і ст. 23 Закону

України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)".

Шляхом викупу або продажу на аукціоні, за конкурсом приватизуються згідно

із Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств,

віднесених Державною програмою приватизації до групи А;

окреме індивідуально-визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та

законсервовані об'єкти.

Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим,

місцеві ради затверджують за поданням органів приватизації переліки

об'єктів, які перебувають відпо відно у загальнодержавній власності,

власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають

продажу на аукціоні, за конкурсом чи викупу.

На підставі таких переліків і поданих покупцями заяв на приватизацію

відповідного об'єкта орган приватизації приймає рішення про приватизацію

підприємства.

Згідно з п. 6 ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних

підприємств (малу приватизацію)" з моменту прийняття рішення про включення

об'єкта до одного з переліків об'єктів, що підлягають приватизації

відповідним способом, щодо цього об'єкта припиняється дія частин 3, 5 та 6

ст. 10, частин 1 і 3 ст. 12, ч. 2 ст. 24, ч. З ст. 25 Закону України "Про

підприємства в Україні" у частині купівлі, продажу, передачі, обміну, здачі

в оренду, надання безоплатно, списання майна та вчинення деяких інших дій.

Крім того, з моменту прийняття рішення про приватизацію державного майна

функції управління цим майном переходять до відповідного органу

приватизації згідно з п. 8 Указу Президента України "Про заходи щодо

прискорення процесу малої приватизації в Україні" від 30 грудня 1994 р. №

824/94, п. З Указу Президента України "Про єдину систему органів

приватизації в Україні" від 19 лютого 1994 р. № 56/94.

У зв'язку з цим рішенням Вищого арбітражного суду України від 11—12

листопада 1997 р. по справі № 1/43 було визнано недійсною постанову

Кабінету Міністрів України "Про передачу до власності міст об'єктів

соціально-економічної Інфраструктури, що перебувають у загальнодержавній

власності" від 26 червня 1995 р. № 453 в частині передачі майна бази

продовольчих промислових товарів м. Вугледара, орендованого підприємством

"Угольок" до комунальної власності м. Вугпедара, оскільки з 16 травня 1995

р., тобто з дня прийняття рішення про включення орендного підприємства

"Угольок" до переліку об'єктів малої приватизації (наказ Донецького

регіонального відділення Фонду державного майна України № 1804), функції по

управлінню майном бази продовольчих і промислових товарів м. Вугледара

перейшли до Донецького регіонального відділення Фонду державного майна

України. Крім того, з цієї ж дати (16 травня 1995 р.) передача зазначеного

майна забороняється вищезгаданою ст. 7 Закону України "Про приватизацію

невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

З моменту прийняття рішення про приватизацію підприємства здійснюється

його підготовка до приватизації, строк якої має не перевищувати двох

місяців.

У процесі підготовки об'єкта до приватизації за рішенням органів

приватизації проводиться оцінка його вартості відповідно до Методики оцінки

вартості майна при приватизації, затвердженої постановою Кабінету Міністрів

України від 15 серпня 1996 р. № 961, у відповідних інформаційних бюлетенях,

місцевій пресі та Інших друкованих виданнях, визначених органами

приватизації, публікується інформація про об'єкт малої приватизації.

Відповідний орган приватизації не пізніше як за 15 днів з дня прийняття

рішення про затвердження переліку об'єктів, що підлягають приватизації

шляхом викупу, публікує перелік таких об'єктів. У переліку має бути

зазначено назву об'єкта приватизації та його місцезнаходження.

Викуп застосовують щодо об'єктів малої приватизації, не проданих на

аукціоні, за конкурсом; включених до переліку об'єктів, що підлягають

приватизації шляхом викупу; зданих в оренду, якщо право на викуп було

передбачено договором оренди, укладеним до набрання чинності Закону України

"Про оренду державного майна".

Порядок викупу об'єктів малої приватизації, включених до переліку

об'єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, а також об'єктів малої

приватизації, не проданих на аукціоні, за конкурсом визначає Фонд

державного майна України.

Викуп об'єкта оренди здійснюється відповідно до договору оренди з правом

викупу та чинного законодавства. Згідно з п. 9 Декрету Кабінету Міністрів

України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних

підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" (із змінами,

внесеними законом № 3875-12 від 26 січня 1994 р.) приватизація цілісних

майнових комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів,

зданих в оренду з правом викупу за укладеними до набрання чинності цим

Декретом (тобто до 8 липня 1993 р.) договорами оренди, в яких було

визначено умови викупу (ціна, порядок, терміни та засоби платежу),

здійснюється на умовах, передбачених договорами. Якщо в договорах оренди,

укладених з правом викупу до набрання чинності цим Декретом, умови викупу

не визначено і орендар не дає згоди на приватизацію державного майна,

зданого в оренду, сторони договорів оренди, визнані такими відповідно до

законодавства України, протягом півтора року з дня набрання чинності цим

Декретом повинні внести до вказаних договорів належні зміни і доповнення.

Якщо у договір оренди з правом викупу вказаних змін і доповнень у

зазначений термін не внесено, орендар втрачає право на викуп об'єкта

приватизації.

Президент України Указом "Про заходи щодо прискорення процесу малої

приватизації України" від ЗО грудня 1994 р. (із змінами, внесеними Указом

Президента від 2 червня 1995 р. № 417/95) надав ще одну можливість

організації орендарів, товариству покупців, іншим юридичним особам,

створеним працівниками орендного підприємства (структурного підрозділу

орендного підприємства, що виділяється в окремий об'єкт приватизації), яке

є об'єктом групи А, в тому числі такого, договором оренди якого не

передбачено право на викуп, приватизувати орендоване майно, якщо вони до 1

вересня 1995 р. подали у встановленому порядку про це відповідну заяву. З 1

вересня 1995 р. приватизація зазначених об'єктів малої приватизації

здійснюється на загальних підставах.

Порядок викупу орендованого майна відповідно до згаданого Указу

встановлювався Положенням про порядок визначення та застосування способів

приватизації щодо об'єктів малої приватизації, затвердженим наказом Фонду

державного майна України від 2 лютого 1995 р. № 1023.

Продаж об'єктів на аукціоні — спосіб приватизації, коли власником об'єкта

стає покупець, який запропонував у ході аукціону максимальну ціну. Продаж

об'єктів за конкурсом — спосіб приватизації, за якого власником об'єкта

стає покупець, що запропонував найкращі умови подальшої експлуатації

об'єкта (некомерційний конкурс) або за рівних фіксованих умов найвищу ціну

(комерційний конкурс).

За 30 календарних днів до дати проведення аукціону, конкурсу в

інформаційних бюлетенях органів приватизації, місцевій пресі, інших

друкованих виданнях, визначених органами приватизації, публікується

інформація про об'єкти, що підлягають продажу на аукціоні, за конкурсом,

яка має містити відомості, зазначені у ст. 15 Закону України "Про

приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)".

З моменту опублікування інформаційного повідомлення покупцеві надається

можливість попередньо ознайомитися з об'єктом приватизації.

Якщо під час продажу об'єкта не надано зазначену вище інформацію, об'єкт

може бути знято з торгів на вимогу будь-кого з учасників аукціону.

Організатором аукціону може бути орган приватизації або уповноважена ним

юридична особа. Уповноважена юридична особа діє згідно з угодою між органом

приватизації та цією особою.

Для участі в аукціоні, конкурсі з продажу об'єктів приватизації юридичні

та фізичні особи подають заяву до органів приватизації, сплачують

реєстраційний внесок, розмір якого не може перевищувати розміру одного

неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та вносять кошти у розмірі 10

відсотків початкової ціни продажу. Зазначені кошти вносяться шляхом

безготівкового прорахування коштів на відповідний розрахунковий рахунок.

Якщо покупець бажає взяти участь у купівлі кількох об'єктів, розмір коштів

визначається на основі суми початкової ціни цих об'єктів.

Для участі в аукціоні, конкурсі покупці відповідно до п. З ст. 17 Закону

України "Про приватизацію невеликих державних підприємств ( малу

приватизацію)" одержують квитки учасників аукціону, які мають містити такі

відомості: номер, під яким покупець бере участь у торгах; назву об'єкта, у

торгах якого бере участь покупець; умови проведення аукціону. Щоб одержати

квиток на участь в аукціоні необхідно мати: документ, що посвідчує фізичну

особу або представника юридичної особи, їх повноваження, квитанцію про

сплату реєстраційного внеску, документ про внесення коштів у розмірі 10

відсотків початкової ціни продажу, декларацію про до ходи (для громадян

України) в разі придбання об'єкта приватизації за рахунок коштів;

нотаріально посвідчені копії установчих документів — для покупців —

юридичних осіб.

Відомості про учасників аукціону, конкурсу вносяться до книги реєстрації

окремо щодо кожного об'єкта, який підлягає приватизації, і мають містити

порядковий номер (відповідно до реєстрації), прізвище, ім'я та по батькові

фізичної особи або представника юридичної особи (назву юридичної особи),

номер рахунку, назву та адресу банківської установи, до якої зроблено

внески.

Приймання заяв на участь в аукціоні припиняється за три дні до початку

аукціону.

Продаж об'єктів приватизації на аукціоні, за конкурсом проводиться за

наявності двох і більше покупців.

Якщо на участь в аукціоні ніхто не подав заяву, орган приватизації приймає

рішення про зменшення початкової ціни на 30 відсотків та про повторний

продаж об'єкта на аукціоні.

Якщо на участь в аукціоні подав заяву один покупець, об'єкт може бути

приватизований шляхом викупу цим покупцем.

Аукціон проводить ведучий (ліцитатор). Він описує об'єкт приватизації та

умови його продажу. Початком торгів вважається момент оголошення початкової

ціни продажу об'єкта.

Якщо протягом трьох хвилин після триразового оголошення ціни не буде

запропоновано вищу ціну, ліцитатор одночасно з ударом молотка оголошує про

придбання об'єкта тією особою, яка запропонувала найвищу ціну.

В арбітражній практиці відомий випадок порушення цієї вимоги під час

проведення 6 вересня 1995 р. аукціону з продажу об'єкта незавершеного

будівництва у смт Богородчани Івано-Франківської області. Учасником.

аукціону став ПП "Семтранс" разом з двома іншими учасниками, претендентами

на придбання об'єкта незавершеного будівництва. Ліцитатор описав об'єкт та

оголосив стартову ціну 440 мли крб. Далі ціна збільшувалася. Коли ліцитатор

оголосив ціну 580 мли крб., два учасники аукціону опустили квитки і вищу

ціну не запропонували. ПП "Семтранс" погодився на цю ціну. Оскільки

пропозицій щодо вищої ціни не надійшло, ліцитатор по закінченні 3 хвилин

після оголошення останньої ціни 580 млн крб. повинен був зробити оголошення

про придбання об'єкта ПП "Семтранс" особою, яка запропонувала найвищу ціну.

Однак він запропонував ПП "Семтранс" придбати об'єкт за 4, 5 млн крб., на

що отримав відмову. Після цього ліцитатор зняв об'єкт з торгів і у

протоколі аукціону причиною, з якої не був проданий об'єкт приватизації,

вказав: змова покупців, що не передбачено чинним законодавством України.

Арбітражний суд Івано-Франківської області рішенням від 11—12 червня 1996

р. визнав аукціон таким, що відбувся і зобов'язав представництво Фонду

державного майна у Бого-родчанському районі укласти договір купівлі-продажу

об'єкта незавершеного будівництва з ПП "Семтранс". Арбітражна наглядова

колегія Вищого арбітражного суду України залишила це рішення в силі своєю

постановою від 6 грудня 1996 р., бо чинне законодавство не містить норм,

які б обмежували права покупця, що запропонував на аукціоні найбільшу ціну,

а суб'єктивна думка ліцитатора про змову покупців не може бути підставою

для зняття спірного об'єкта з аукціону та для відмови в укладенні договору

купівлі-продажу.

Під час проведення аукціону його учасники піднімають квитки учасника з

номером, що повернутий до ліцитатора, і називають свою ціну.

Якщо під час аукціону протягом 3 хвилин після оголошення початкової ціни

продажу покупці не виявляють бажання придбати об'єкт приватизації,

ліцитатор має право зменшиш ціну об'єкта, але не більше як на 30 відсотків.

Якщо і після зменшення ціни покупці не виявляють бажання придбати об'єкт,

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.