реферат скачать
 

Приватизація як засіб припинення державної власності

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю, може за згодою решти

учасників уступити свою частку (її частину) одному чи кільком учасникам

цього ж товариства, а якщо інше не передбачено установчими документами, то

і третім особам. Учасники товариства користуються переважним правом

придбання частки (її частини) учасника, який її уступив, пропорційно їх

часткам у статутному фонді товариства або в іншому погодженому між ними

розмірі.

Передача частки (її частини) третім особам можлива тільки після повного

внесення вкладу учасником, який її уступає.

При передачі частки (її частини) третій особі відбувається одночасний

перехід до неї всіх прав та обов'язків, які належали учаснику, який уступив

її повністю або частково.

Частка учасника товариства з обмеженою відповідальністю після повного

внесення ним вкладу може бути придбана самим товариством. У цьому випадку

воно зобов'язане передати її іншим учасникам або третім особам у строк, що

не перевищує одного року. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також

голосування і визначення кворуму у вищому органі провадяться без урахування

частки, придбаної товариством.

При виході учасника з товариства з обмеженої відповідальністю йому

сплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у

статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в

якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На

вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернений повністю

або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частка прибутку,

одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно,

передане учасником товариству тільки в користування, повертається в

натуральній формі без винагороди.

При реорганізації юридичної особи, учасника товариства, або у зв'язку із

смертю громадянина, учасника товариства, правонаступники (спадкоємці) мають

переважне право вступу до цього товариства.

При відмові правонаступника (спадкоємця) від вступу до товариства з

обмеженою відповідальністю або відмові товариства у прийнятті до нього

правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральній

формі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій

юридичній особі (спадкоємцю), вартість якої визначається на день

реорганізації або ліквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір

статутного фонду товариства підлягає зменшенню.

Рішення товариства з обмеженою відповідальністю про зменшення його

статутного фонду набирає чинності не раніш як через 3 місяці після

державної реєстрації і публікації про це у встановленому порядку.

Звернення стягнення на частку учасника у товаристві з обмеженою

відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається.

При недостатності майна учасника для покриття його боргів кредитори

вправі вимагати виділення частки учасника-боржника у порядку, передбаченому

статтею 55 цього Закону.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є збори учасників.

Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний

строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у зборах

учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої

повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника

товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у

статутному фонді.

Збори учасників товариства обирають голову товариства.

Збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники

(представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками

голосів, а питань, які потребують одностайності, - всі учасники.

Брати участь у зборах з правом дорадчого голосу можуть члени виконавчих

органів, які не є учасниками товариства. Учасники зборів, які беруть участь

у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, який має кожний

учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Будь-який з учасників товариства з обмеженою відповідальністю вправі

вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним

поставлено не пізніше як за 25 днів до початку зборів.

У випадках, передбачених установчими документами або затвердженими

товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом

опитування. У цьому випадку проект рішення або питання для голосування

надсилаються учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити по них

свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від

останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані

головою про прийняття рішення. Рішення методом опитування вважається

прийнятим при відсутності заперечень хоча б одного з учасників.

Голова зборів товариства організує ведення протоколу. Книга протоколів

має бути у будь-який час надана учасникам товариства. На їх вимогу повинні

видаватися засвідчені витяги з книги протоколів.

Збори учасників товариства з обмеженою відповідальністю скликаються не

рідше двох разів на рік, якщо інше не передбачено установчими документами.

Позачергові збори учасників скликаються головою товариства при наявності

обставин, зазначених в установчих документах, у разі неплатоспроможності

товариства, а також у будь-якому іншому випадку, якщо цього потребують

інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникає загроза значного

скорочення статутного фонду.

Збори учасників товариства повинні скликатися також на вимогу виконавчого

органу.

Учасники товариства, що володіють у сукупності більш як 20 відсотками

голосів, мають право вимагати скликання позачергових зборів учасників у

будь-який час і з будь-якого приводу, що стосується діяльності товариства.

Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконав зазначеної вимоги, вони

вправі самі скликати збори учасників.

Про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються

передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів

та порядку денного. Повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30

днів до скликання загальних зборів. Будь-який з учасників товариства вправі

вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було ним

поставлене не пізніше як за 25 днів до початку зборів. Не пізніше як за 7

днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана

можливість ознайомитися з документами, пов'язаними з порядком денним

зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть

прийматися тільки за згодою усіх учасників, присутніх на зборах.

У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган:

колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює

генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи,

які не є учасниками товариства.

Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за

винятком тих, що входять до виключної компетенції зборів учасників. Збори

учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини належних

їм повноважень до компетенції дирекції (директора).

Дирекція (директор) підзвітна зборам учасників і організує виконання їх

рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов'язкові для

учасників товариства.

Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені

товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом.

Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою зборів

учасників товариства.

Контроль за діяльністю дирекції (директора) товариства з обмеженою

відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, що створюється зборами

учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченій установчими

документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) не можуть бути

членами ревізійної комісії.

Перевірка діяльності дирекції (директора) товариства проводиться

ревізійною комісією за дорученням зборів, з власної ініціативи або на

вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправі вимагати від

посадових осіб товариства надання їй усіх необхідних матеріалів,

бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.

Ревізійна комісія доповідає результати проведених нею перевірок вищому

органу товариства.

Ревізійна комісія складає висновок по річних звітах та балансах. Без

висновку ревізійної комісії збори учасників товариства не мають права

затверджувати баланс товариства.

Ревізійна комісія має право ставити питання про скликання позачергових

зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвим інтересам товариства або

виявлені зловживання службовими особами товариства.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю, який систематично не

виконує або неналежним чином виконує обов'язки, або перешкоджає своїми

діями досягненню цілей товариства, може бути виключений з товариства на

основі одностайно прийнятого рішення зборів учасників товариства. При цьому

цей учасник (його представник) у голосуванні участі не бере.

Товариством з додатковою відповідальністю визнається товариство,

статутний фонд якого поділений на частки, визначених установчими

документами розмірів. Учасники такого товариства відповідають по його

боргах своїми внесками до статутного фонду, а при недостатності цих сум

додатково належним їм майном у однаковому для всіх учасників кратному

розмірі до внеска кожного учасника.

Граничний розмір відповідальності учасників передбачається в установчих

документах.

Повним визнається таке товариство, всі учасники якого займаються спільною

підприємницькою діяльністю і несуть солідарну відповідальність за

зобов'язаннями товариства усім своїм майном.

Ведення справ повного товариства здійснюється за загальною згодою всіх

учасників.

Ведення справ товариства може здійснюватися або всіма учасниками, або

одним чи кількома з них, які виступають від імені товариства. В останньому

випадку обсяг повноважень учасників визначається дорученням, яке повинно

бути підписано рештою учасників товариства.

Якщо в установчому договорі визначаються декілька учасників, які

наділяються повноваженнями на ведення справ товариства, то передбачається,

що кожен з них може діяти від імені товариства самостійно. В установчому

договорі може бути відзначено, що такі учасники мають право вчиняти

відповідні дії лише спільно.

Учасники, яким було доручено ведення справ повного товариства,

зобов'язані надавати решті учасників на їх вимогу повну інформацію про дії,

що виконуються від імені та в інтересах товариства.

Повноваження учасника на ведення справ товариства припиняються повністю

або частково з припиненням діяльності самого товариства у зв'язку з

відмовою учасника від доручення чи скасування доручення на вимогу хоча б

одного з решти учасників.

Учасник,який діяв у спільних інтересах, не маючи повноважень, у випадках,

коли його дії не будуть схвалені рештою учасників, вправі ставити вимогу до

товариства відшкодувати витрати за умови, якщо доведено, що внаслідок його

дій товариство зберегло чи відповідно надбало майно, яке перебільшує за

вартістю понесені товариством витрати.

Передача учасником повного товариства своєї частки (її частини) іншим

учасникам цього товариства або третім особам може бути здійснена лише за

згодою всіх учасників.

З передачею частки (її частини) третій особі здійснюється одночасно

перехід усієї сукупності прав та обов'язків, що належали учаснику, який

вибув з повного товариства або відступив частину своєї частки.

При реорганізації юридичної особи, учасника повного товариства, або

смерті громадянина, учасника повного товариства, правонаступник

(спадкоємець) має переважне право вступу до товариства за згодою всієї

решти учасників.

Правонаступник (спадкоємець) несе відповідальність за борги учасника

перед повним товариством, а також за борги товариства перед третіми

особами, що виникли за час діяльності товариства.

У разі відмови правонаступника (спадкоємця) від вступу до повного

товариства або відмови товариства у прийнятті правонаступника (спадкоємця)

йому виплачують вартість частки, що належить реорганізованій юридичній

особі (спадкоємцю), розмір якої визначається на день реорганізації

(смерті)учасника. В цих випадках відповідно зменшується розмір майна

товариства, вказаний в установчому договорі.

Учасники повного товариства не вправі від свого імені та в своїх інтересах

здійснювати угоди однорідні з цілями діяльності товариства, а також брати

участь в будь-яких товариствах (крім акціонерних товариств), які мають

однорідну з повним товариством ціль діяльності.

У разі порушення правил, встановлених цією статтею, учасники повного

товариства зобов'язані компенсувати збитки, заподіяні товариству цими

діями.

Учасник повного товариства, що було створено на невизначений строк, може в

будь-який час вийти з товариства, попередивши про це не пізніше як за 3

місяці.

Вихід з товариства, що було створено на визначений строк, допускається

лише при наявності поважних причин та з умови, що попередження про це

надійшло не пізніше як за 6 місяців.

Якщо при виході учасника з повного товариства зберігається товариство,

учаснику сплачується вартість його внеску відповідно до балансу, складеного

на день виходу. На вимогу учасника та згодою товариства вклад може бути

повернено повністю або частково в натуральній формі.

Учаснику, який вибув, сплачується належна йому частина прибутку,

одержаного товариством у даному році. Майно, передане учасником товариству

тільки для користування, повертається в натуральній формі без винагороди.

Учасник повного товариства, який систематично не виконує чи не належним

чином виконує обов'язки або перешкоджає своїми діями досягненню цілей

товариства, може бути виключений з товариства в порядку, передбаченому

установчими документами.

Звернення стягнення на частку учасника в повному товаристві по його

власних зобов'язаннях не допускається. При недостатності майна учасника для

покриття боргів по зобов'язаннях кредитори можуть вимагати у встановленому

порядку ліквідації товариства або виділення долі учасника-боржника.

Решта учасників вправі з метою збереження товариства виділити частку

учасника-боржника в грошовій або натуральній формі відповідно до балансу,

складеного на день вибуття такого учасника з товариства.

Якщо при ліквідації повного товариства виявиться, що наявного майна не

вистачає для сплачування всіх боргів, за товариство у недостатній частині

несуть солідарну відповідальність його учасники усім своїм майном, на яке

відповідно до законодавства України може бути звернено стягнення. Учасник

товариства відповідає за борги товариства незалежно від того, чи виникли

вони після або до його вступу до товариства.

Учасник, який сплатить повністю борги товариства, вправі звернутися з

регресною вимогою у відповідній частині до решти учасників, які несуть

перед ним відповідальність пропорційно своїй частці у майні товариства.

Командитним товариством визнається товариство, яке включає поряд з одним

або більшістю учасників, які несуть відповідальність за зобов'язаннями

товариства всім своїм майном, також одного або більше учасників,

відповідальність яких обмежується вкладом у майні товариства (вкладників).

Якщо у командитному товаристві беруть участь два або більше учасників з

повною відповідальністю, вони несуть солідарну відповідальність по боргах

товариства.

В установчому договорі стосовно вкладників вказується тільки сукупний

розмір їх часток у майні товариства, а також розмір, склад і порядок

внесення ними вкладів.

Вкладник може вступити до командитного товариства шляхом внесення

грошових або матеріальних вкладів.

Вкладники командитного товариства мають право:

діяти від імені командитного товариства тільки у разі наявності доручення

і згідно з ним;

у разі ліквідації товариства вимагати повернення вкладу раніше учасників

з повною відповідальністю;

вимагати подання їм річних звітів і балансів, а також забезпечення

можливості перевірки правильності їх складення.

Вкладники командитного товариства повинні вносити вклади і додаткові

внески у розмірі, способами і у порядку, передбачених установчим договором.

Сукупний розмір часток вкладників не повинен перевищувати 50 процентів

майна товариства, зазначеного в установчому договорі.

На момент реєстрації командитного товариства кожний з вкладників повинен

внести не менш 25 відсотків свого внеску.

Управління справами командитного товариства здійснюється тільки

учасниками з повною відповідальністю.

У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною

відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником

самостійно.

Вкладники не вправі перешкоджати діям учасників з повною відповідальністю

по управлінню справами командитного товариства.

Якщо вкладник командитного товариства здійснює угоду від імені і в

інтересах товариства без відповідних повноважень, то у разі схвалення його

дій командитним товариством він разом з учасниками з повною

відповідальністю відповідає по угоді перед кредиторами усім своїм майном,

на яке згідно з законодавством може бути звернено стягнення.

Якщо схвалення не буде одержано, вкладник відповідає перед третьою особою

самостійно усім своїм майном, на яке згідно з законодавством може бути

звернено стягнення.

Вкладник командитного товариства відповідає за борги товариства, які

виникли до його вступу у товариство, перед третіми особами, у тому ж

порядку, як і інші вкладники.

При вибутті усіх вкладників учасники з повною відповідальністю вправі

замість ліквідації товариства перетворити його в повне товариство. У цьому

випадку, як і у випадку ліквідації товариства, необхідно внести відповідні

зміни до установчого договору і державного реєстру.

Список використаної літератури.

1. Конституція України 1996р. ;

2. Цивільний кодекс України . – Кодекси України, Юрінком Інтер, 1998р.;

3. Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991р.,

Державний Інформаційний Бюллетень про приватизацію –

1992р. - № 3,4;

4. Закон України “Про приватизацію майна державних підприємств” від

15.05.1996р. №190-94 ВР ;

5. Закон України “Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)” від 19.02.97р. № 17.;

6. Закон України “Про підприємства в Україні” від 27 березня 1991р. № 887;

7. Дзері О. В. “Зобов’язальне право”- К.: Юрінком Інтер, 1998р. – 910с.

8. Дзері О. В. “Цивільне право України” – К.: Юрінком Інтер, 1999р

9. Підопригора О. А., Боброва Д. В. “Цивільне право” – Вентурі, 1997р. –

479с.

10. Пилипенко А. Я., Щербина В. С. “Господарське право” - Вентурі, 1996р.

– 287с.

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.