реферат скачать
 

Приватизація як засіб припинення державної власності

Приватизація як засіб припинення державної власності

МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ

Вінницький технікум м’ясної та молочної

промисловості

КУРСОВА РОБОТА

з предмету “Цивільне та сімейне право”

на тему:

“Приватизація як засіб припинення державної власності”

КР.5.060101

Група 614-А

Розробив

студент О. Ю. Савчук

Керівник: В. Ф. Головатий

Вінниця 2000

ЗМІСТ

Вступ

1. Поняття і засоби приватизації

2. Процедура приватизації

3. Порядок та форма укладання договорів купівлі-продажу державного майна

4. Форми здійснення підприємницької діяльності приватизованого

підприємства

Висновки

Список використаної літератури

1. Поняття і засоби приватизації.

Поняття приватизації вживається в економічному і формально-юридичному

розумінні.

В економічному аспекті приватизація означає перетворення (трансформацію)

державних засобів виробництва та іншого майна у недержавні, тобто (згідно

із Законом «Про власність») у приватну чи колективну власність. Отже, в

економічному значенні сутність приватизації полягає у зміні економічних

відносин державної власності на відносини приватної чи колективної

власності на засоби виробництва.

Визначення приватизації у формально-юридичному значенні цього поняття дає

Закон України від 4 березня 1992 р. «Про приватизацію майна державних

підприємств» (Відомості Верховної Ради України —1992 —№24 —Ст. 348). Згідно

з зазначеним законом приватизація майна державних підприємств України — це

відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській

(Республіка Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та

недержавних юридичних осіб (ст. 1).

З юридичної точки зору приватизація — це майнова угода між суб'єктами

приватизації, змістом якої є сплатне, частково сплатне або безоплатне

відчуження державного майна. Закон регулює даний вид угод як особливі угоди

(звідси спеціальні закони про приватизацію). Як окрема юридична категорія

угод вони мають власну назву: «угоди приватизації» (ст. 27 Закону «Про

приватизацію майна державних підприємств»). Оплатні і частково сплатні

угоди згідно з законодавством про приватизацію є особливими договорами

купівлі-продажу державного майна. Тому зміст, порядок укладання та

виконання цих договорів регулюються головним чином законодавчими актами про

приватизацію, а також (додатково) — Цивільним кодексом. Головні цілі

приватизації є одним із засобів досягнення результатів цього суспільно-

економічного процесу. Вони залежать від економічних і суспільно-політичних

обставин,

що складаються у країні.. В силу своєї динамічності головні цілі

приватизації регулюмоться державною програмою — законодавчим актом, який

щорічно перезатверджується. Таке регулювання дає змогу оперативно

враховувати «умови досягнення» цілей.

Державна програма (загальні положення) визначає такі головні соціально-

еконоімічні та політичні цілі:

1. Фундаментальна соціальна-економічна ціль. Державна програма передбачає

в перспективі «зміну відносин власності на засоби виробництва з метою їх

якісного відтворення та ефективного використання». Ця ціль розрахована на

далеку перспективу, бо, так свідчить досвід східноєвропейських

приватизацій, на змішу відносин власності потрібен певний час.

2. Соціально-політична ціль передбачає створення прошарку недержавних

власників як основи багатоукладної соціальне орієнтованої економіки.

3. Економічні цілі приватизації — це:

— структурна перебудова економіки. Мається на увазі, що після «первинної»

приватизації, яка ведеться адміністративними методами, у нашій країні буде

відбуватися приватизація на ринковій основі. В такому разі екс-державні

засоби виробництва стануть звичайним товаром, який його власники вільно

продаватимуть. Вільний рух цих товарів зумовить найбільш доцільну ігалузеву

структуру економіки;

— стабілізація економіки;

— розвиток конкуренції;

— обмеження монополізму;

— залучення іноземним інвестицій

Законодавство України про приватизацію з точки зору його змісту становить

сукупність законів та інших нормативних актів, що регулюють майнові-правові

та організаційні відносини щодо приватизації майна державних підприємств.

Це комплексне законодавство, яке об'єднує норми цивільного,

адміністративного, фінансового та інших галузей права.

Основними пріоритетами приватизації є підвищення ефективності

виробництва та мотивації до праці, прискорення структурної

перебудови і розвитку економіки України.

Приватизація здійснюється на основі таких принципів:

. законності;

. державного регулювання та контролю;

. надання громадянам України пріоритетного права на придбання державного

майна;

. надання пільг для придбання державного майна членам трудових колективів

підприємств, що приватизуються;

. забезпечення соціальної захищеності та рівності прав участі громадян

України у процесі приватизації;

. платності відчуження державного майна;

. пріоритетного права трудових колективів на придбання майна своїх

підприємств;

. створення сприятливих умов для залучення інвестицій;

. безоплатної передачі частки державного майна кожному

громадянинові України за приватизаційні папери;

. додержання антимонопольного законодавства;

. повного, своєчасного та достовірного інформування громадян про порядок

приватизації та відомості про об'єкти приватизації;

. врахування особливостей приватизації об'єктів

агропромислового комплексу, гірничодобувної промисловості,

незавершеного будівництва, невеликих державних підприємств,

підприємств із змішаною формою власності та об'єктів

науково-технічної сфери;

Дія Закону «Про приватизацію майна державних підприємств» не

поширюється на:

. приватизацію об'єктів державного земельного та житлового фондів, а

також об'єктів соціально-культурного призначення, що фінансуються з

державного бюджету, в тому числі об'єктів сфери охорони здоров'я, за

винятком тих, які належать підприємствам, що приватизуються;

. зміну організаційно-правових форм власності колгоспів, підприємств

споживчої кооперації.

Приватизація акцій (часток, паїв), що перебувають у державній

власності, у майні спільних підприємств з іноземними інвестиціями,

проводиться відповідно до законодавства та установчих документів

спільних підприємств.

Державна програма приватизації визначає цілі, пріоритети та умови

приватизації, розробляється Фондом державного майна України і

затверджується Верховною Радою України законом України щорічно не пізніш

як за місяць до затвердження Державного бюджету України, але до початку

наступного бюджетного року.

Державна програма приватизації складається із завдання на перший

бюджетний рік і прогнозу на два наступних роки виходячи з пріоритетів

приватизації.

У Державній програмі приватизації визначаються: завдання щодо

приватизації майна, яке перебуває в державній власності, та державного

майна, що належить Автономній Республіці Крим; відповідні способи

приватизації для різних груп об'єктів; квоти обов'язкового застосування

приватизаційних паперів для приватизації різних груп об'єктів; завдання

відповідним органам виконавчої влади щодо забезпечення

проведення приватизації; заходи щодо залучення в процесі приватизації

інвесторів; особливості участі в процесі приватизації громадян України,

іноземних інвесторів та інших покупців; розрахунок витрат на виконання

програми приватизації, порядок їх відшкодування та джерела фінансування;

прогноз надходження коштів від приватизації та напрями їх використання.

Верховна Рада України щорічно заслуховує і затверджує звіт Фонду

державного майна України про виконання Державної програми приватизації.

До об'єктів державної власності, що підлягають приватизації,

належать: майно підприємств, цехів, виробництв, дільниць, інших

підрозділів, які є єдиними (цілісними) майновими комплексами, якщо в разі

їх виділення у самостійні підприємства не порушується технологічна

єдність виробництва з основної спеціалізації підприємства, з

структури якого вони виділяються; об'єкти незавершеного будівництва та

законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать

державі у майні господарських товариств та інших об'єднань.

Приватизації не підлягають об'єкти, що мають

загальнодержавне значення. До об'єктів, що мають загальнодержавне

значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх

структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є

виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне

значення.

Загальнодержавне значення мають:

1. об'єкти, які забезпечують виконання державою своїх функцій,

забезпечують обороноздатність держави, її економічну незалежність,

та об'єкти права власності Українського народу, майно, що становить

матеріальну основу суверенітету України, зокрема:

> майно органів виконавчої влади та органів місцевого

самоврядування, майно Збройних Сил України (крім майна, щодо якого цим

Законом встановлено особливості приватизації), Національної гвардії

України, Служби безпеки України, Прикордонних військ України,

правоохоронних і митних органів;

> надра, корисні копалини загальнодержавного значення, водні ресурси та

інші природні ресурси, які є об'єктами права власності Українського

народу;

> майнові комплекси підприємств з лісовідновлення,

лісорозведення та охорони лісу, лісництва, їх підрозділи;

> золотий і валютний фонди та запаси, державні матеріальні резерви;

> емісійна система, майнові комплекси підприємств і установ, що

забезпечують випуск та зберігання грошових знаків і цінних

паперів;

> радіотелевізійні передавальні центри та об'єкти, що становлять

загальнодержавну систему зв'язку, а також об'єкти, що забезпечують

зв'язком органи законодавчої та виконавчої влади;

> державні радіоканали та телевізійні канали;

> засоби урядового, фельд'єгерського та спеціального зв'язку;

> інші об'єкти права державної власності, які забезпечують виконання

державою своїх функцій;

2. об'єкти, діяльність яких забезпечує соціальний розвиток, збереження

та підвищення культурного, наукового потенціалу, духовних цінностей,

зокрема:

> об'єкти Національного космічного агентства України при Кабінеті

Міністрів України;

> архіви;

> майнові комплекси установ Національної академії наук України з основних

напрямів досліджень;

> об'єкти культури, мистецтва, архітектури, меморіальні комплекси,

заповідники, парки тощо загальнонаціонального значення;

> об'єкти освіти, фізичної культури, спорту і науки, що

фінансуються з державного бюджету;

3. об'єкти, контроль за діяльністю яких з боку держави гарантує

захист громадян від наслідків впливу неконтрольованого виготовлення,

використання або реалізації небезпечної продукції, послуг або небезпечних

виробництв, зокрема:

> майнові комплекси підприємств по виготовленню та ремонту всіх видів

зброї, яка є на озброєнні Збройних Сил України, Національної гвардії

України, Служби безпеки України, майнові комплекси підприємств, що

виробляють вибухові, сильнодіючі речовини;

> майнові комплекси підприємств по випуску наркотичних,

бактеріологічних, біологічних, психотропних, сильнодіючих хімічних та

отруйних засобів (крім аптек);

> майнові комплекси підприємств, що забезпечують діяльність у сфері обігу

зброї, вибухових та радіоактивних речовин;

> протирадіаційні споруди;

> полігони, будови, споруди та устаткування для захоронення твердих

промислових та побутових відходів, скотомогильники;

4. об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому,

зокрема:

> структурні підрозділи майнових комплексів, що забезпечують постійне

розміщення і зберігання державних резервів і мобілізаційних

запасів;

> пенітенціарні заклади;

> майнові комплекси підприємств геологічної, картографічної,

гідрометеорологічної служб, служби контролю за станом

навколишнього природного середовища;

> об'єкти державних систем стандартизації, метрології та

сертифікації продукції;

> майнові комплекси підприємств авіаційної промисловості;

> автомобільні дороги, крім тих, що належать підприємствам до першого

розгалуження їх за межами території цих підприємств;

> майнові комплекси підприємств, які здійснюють виробництво основної

залізничної техніки (електровози, тепловози, дизель-поїзди,

вагони);

> майнові комплекси підприємств залізничного транспорту з їх

інфраструктурою;

> метрополітен, міський електротранспорт;

> майно, що забезпечує цілісність об'єднаної енергетичної системи

України та диспетчерське (оперативно-технологічне) управління,

магістральні та міждержавні електричні мережі;

> атомні електростанції, гідроелектростанції з греблями, що

забезпечують водопостачання споживачам та проведення

гідромеліоративних робіт, теплоелектроцентралі;

> магістральні нафто- і газопроводи та магістральний

трубопровідний транспорт, що обслуговують потреби держави в

цілому, підземні нафто- та газосховища;

> транспортні засоби спеціального призначення, що забезпечують виконання

робіт, пов'язаних з ліквідацією пожеж, наслідків стихійних лих;

> об'єкти інженерної інфраструктури та благоустрою міст, включаючи

мережі, споруди, устаткування, які пов'язані з постачанням

споживачам води, газу, тепла, а також відведенням і очищенням стічних

вод;

> майнові комплекси структурних підрозділів хлібоприймальних і

хлібозаготівельних підприємств, що забезпечують розміщення і

зберігання мобілізаційних запасів;

> майнові комплекси підприємств соляної промисловості;

> акваторії портів, причали всіх категорій і призначень, причальні у

портах і гідрографічні споруди, набережні причалів, захисні споруди

та системи сигналізації, портові системи інженерної інфраструктури

та споруди зв'язку, енерговодопостачання та водовідведення,

автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за

межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові

комплекси судноплавних інспекцій;

> водосховища і водогосподарські канали комплексного

призначення, міжгосподарські меліоративні системи, гідротехнічні

захисні споруди;

> майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-

горілчані вироби;

> крематорії, кладовища.

З метою технічного переозброєння та відновлення виробництва,

поліпшення фінансово-економічного стану підприємств Збройних Сил України

майно таких підприємств, яке є єдиним (цілісним) майновим

комплексом, може корпоратизуватись. Приватизація таких підприємств

здійснюється із збереженням у державній власності 51 відсотка акцій.

Окремими законами України визначається порядок корпоратизації та

приватизації зазначених підприємств.

За погодженням з Кабінетом Міністрів України приватизуються

майнові комплекси:

o підприємств-монополістів на ринку відповідних товарів України,

визнаних такими у встановленому порядку;

o підприємств військово-промислового комплексу, що підлягають конверсії

згідно з відповідною програмою;

o підприємств, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних

інвестицій за міжнародними договорами України;

o інших об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи 4.

Перелік об'єктів, віднесених Державною програмою приватизації до групи

4, приватизація яких здійснюється із залученням іноземних інвестицій,

затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів

України.

Перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають

приватизації, затверджується Верховною Радою України за поданням Кабінету

Міністрів України.

Будівлі (споруди, приміщення) за бажанням покупця

приватизуються разом з об'єктами приватизації, що в них

розташовані, якщо на це немає прямої заборони відповідно Фонду

державного майна України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

За наявності такої заборони зазначені будівлі (споруди, приміщення)

передаються власникам приватизованих об'єктів за їх бажанням в оренду на

строк не менш як 10 років.

Якщо в нежилих приміщеннях будинку, що є державною власністю, розміщується

два чи більше державних або заснованих на оренді державного майна

підприємств, то в разі прийняття рішення про приватизацію одного чи

кількох з них займані ними приміщення, за відсутності заборони на

приватизацію цього будинку, приватизуються разом з іншим майном

підприємства після закріплення за названими співкористувачами займаних

ними приміщень на праві повного господарського відання, оперативного

управління або на договірних засадах.

Суб'єктами приватизації є:

1. державні органи приватизації;

2. покупці (їх представники);

3. посередники.

Державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.