реферат скачать
 

Інвестиційна діяльність страхових компаній

Інвестиційна діяльність страхових компаній

Міністерство освіти України

Київський Національний Економічний Університет

Кафедра фінансів підприємств

та страхової справи .

Реферат

на тему :

“ Інвестиційна діяльність страхових компаній “

Виконав : студент 7 групи

3 курсу ФЕФ

Вертелецький Д.Б.

К и ї в 1 9 9 7

П л а н

Вступ 2

Розділ 1 Законодавчі особливості здійснення інвестиційної

діяльності страховиками на Україні . 2

Розділ 2 Зарубіжний досвід у провадженні інвестиційної

діяльності страховиками . 5

Висновки 6

С п и с о к л і т е р а т у р и . 7

Вступ

Страхування є об’єктивно необхідною складовою частиною економічної

системи держави . В умовах розвинутих товарно-грошових відносин , що

властиві сучасному процесу суспільного виробництва , страхове покриття по

визначеним ризикам , що надається страховиком страхувальнику у грошовій

формі шляхом укладання договору страхування , можна розглядати як

специфічний товар .

Слід визначити , що по-перше данний товар виступає у грошовій формі ,

по-друге при його продажу за рахунок страхової премії утворюється страховий

фонд , для якого характерний замкненний перерозподіл фінансових ресурсів -

тільки серед страхувальників , по-трете плата страхової премії за страхове

покриття означає лише право страхувальника на отримання в майбутньому

грошового відшкодування за обумовлені наслідки страхового випадку , що

стався .

На відмінку від виробництва , де спочатку провадяться затрати

капіталу , а потім , при реалізації , проходить їх відшкодування , - у

страховій справі страховик спочатку збирає кошти і лише потім - зазнає

затрат , що пов’язані з ліквідацією збитків в міру виникнення страхових

випадків . При страхуванні життя взагалі утворюється довготерміновий резерв

премії під майбутні виплати .

Таким чином , завжди існує проміжок часу , коли страховик має у

своєму розпорядженні значні кошти , які мають бути інвестовані в різні

галузі економіки і використані як капітал з метою отримання прибутку .

Розділ 1 Законодавчі особливості здійснення інвестиційної

діяльності страховиками на Україні .

У зв’язку з розширенням інвестиційної діяльності доцільно визначити її

основні джерела . Основними з них є :

Власні кошти ( статутний фонд , резервний фонд , утворений з прибутку ,

прибуток , цільве фінансування і надходження ) .

Залучені кошти ( поточне надходження страхових премій , резерви внесків

і відшкодувань , фонд запобіжних заходів ) .

При інвестування коштів страхової компанії в Україні керуються Законом

України “ Про страхування “ . Відповідно до статті 30 цього Закону , “

Страхові резерви повинні розміщуватись з урахуванням безпечності ,

прибутковості , ліквідності та диверсифікованості .

Перший принцип розміщення активів - принцип безпечності . Його дія

повною мірою розповсюджується як на активи , що покривають страхові резерви

так і на вільні активи . Данний принцип передбачає максимально надійне

розміщення активів що забезпечує їх повернення у повному обсязі .

Другий принцип - прибутковість вкладень . Відповідно до нього активи

повинні приносити постійні і достатньо високі доходи .

Третій принцип - ліквідність вкладів . Страхова компанія повинна у

будь-який час мати у розпорядженні сумму грошей , яка б забезпечувала

страхувальникам виплату обумовлених договором сум у встановлені терміни .

Четвертий принцип - деверсифікація вкладів . Він служить розподілу

інвестиційних ризиків серед різних видів вкладів , що в свою чергу

забезпечує фінансову стійкість інвестиційного портфеля страховика .

З урахуванням вище наведеного і спираючись на Закон України “ Про

страхування “ можна визначити такі напрямки інвестування для страхових

компаній :

Банківські вклади та депозити .

Нерухоме майно .

Цінні папери , що передбачають одержання доходів .

Цінні папери , що емітуються державою .

Права вимоги до перестраховиків .

Довгострокові інвестиційні кредити .

Згідно з “ Тимчасовим положенням про порядок формування і розміщення

страхових резервів “ , при визначенні рівня покриття до заліку приймаються

в обме6жених обсягах такі активи ( у відсотках до суми наявних технічних

резервів і 50 % сформованого Статутного фонду ) :

Банківські вклади (депозити ) не більше 30 % в одному банку .

Нерухоме майно не більше 10 % .

Іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів не

більше 40 % , в тому числі :

а ) акції які не котуються на фондовій біржі - не більше 15 ,

з них акції одного емітента не більше - 2 % .

б ) акції які котуються на фондовій біржі - не більше 5 %

одного емітента .

в ) облігації - не більше 5 % .

4. Грошові позики юридичним та фізичним особам - страхувальникам -

не більше 30 % , втч :

а ) позики юридичним особам незабезпечені банківськими гарантіями або

гарантіями інших страховиків - не більше 5 % , з них розмір позики окремому

позикоодержувачу не повинен перевищувати 1 % .

б ) позики юридичним особам забезпечені банківськими гарантіями або

гарантіями інших страховиків не повинені перевищувати 5 % окремому

позикоодержувачу.

5. Права вимоги до перестрахувальників - не більше 50 % обсягів

страхових зобов’язань , переданих до перестрахування .

Як бачимо , наведені вище обмеження при формуванні інвестиційного

портфеля страховика спрямовані в першу чергу на девірсифікацію ризику

втрати інвестиції чи отримання збитків від інвестиційної діяльності . На

мій погляд це дуже правельне рішення в умовах економічної нестабільності в

нашій країні . Однак , в ціх обмеженнях , я вважаю є певні недоліки .

Наприклад , обмеження по нерухомому майну - 10 % . Виділивши у складі

нерухомого майна житлові будинки і піднявши ліміт наприклад до 30-40 %

можна було б досягти значних залучень капіталу в сферу будівництва житла ,

яке на даннний момент і необхідне і досить прибуткове . Така форма

інвестицій ( і будівництво вцілому ) є найбільш привабливою особливо для

компаній , що займаються довгостроковим страхуванням .

Для підняття авторитету і цінності національної валюти треба також

обмежити ще більше обсяги вкладень коштів страховиками в іноземну валюту

до 1-2 % .

В Україні в силу нерозвинутості деяких видів вкладень основний доход

українські страхові компанії отримали від банківських депозитів ( в 1994

році 75 % ) . Зниження відсотку по банківських депозитах спонукало

страховиків до переорієнтації інвестиційних портфелів в напрямку відносно

більш доходних , але й одночасно меньш ліквідних активів.

Лише 5-10 % всіх активів склали цінні папери банків та підприємств

.Це пояснюється насамперед фактором невизначеності , що домінує в економіці

.

Розділ 2 Зарубіжний досвід у провадженні інвестиційної

діяльності страховиками .

Великий інтерес у галузі інвестиційної політики представляє досвід

країн ринкової економіки .

Так у Великобританії страхові компанії не тримають , як правило , на

поточних рахунках коштів більше ніж це потребують повсякденні розрахунки .

Проте в силу специфіки страхової справи може виникнути ситуація , коли

страховикові негайно знадобляться кошти . Тому певну частину , в

середньому 4 - 5 % всіх активів компанії , що займаються страхуванням життя

та 10 - 13 % активів компаній , що займаються ризиковими видами страхування

, складають високоліквідні короткотермінові інвестиції ( депозити ,

депозитні сертифікати , казначейські зобов’язання ) , що порівняно швидко

перетворюються в гроші .

Середньо та довго термінові інвестиції можна розділити на такі групи :

цінні папери з фіксованим доходом . акції , нерухомість та іпотечний кредит

.

Цінні папери з фіксованим доходом є основним об’єктом інвестування

страхових компаній Великобританії . Вони є надійним капіталовкладенням ,

яке забезпечує стійкий доход і в той самий час можуть бути швидко

реалізовані на ринку .

Одночасно страхові компанії інвестують кошти в звичайні акції компаній

та фірм різних галузей господарства . Це пояснюється намаганям отримати

більш високий доход . Також через володіння акціями певних компаній

страхові компанії намагаються впливати на галузі в яких вони мають свої

інтереси .

Нерухомість , як об’єкт інвестування , є дуже привабливою для

страхових компаній , бо надійно захищає вкладені кошти від інфляції . Разом

з тим цей вид інвестицій є дуже низьколіквідним і їх реалізація за короткий

час може бути проблематичною для інвестора .

В Великобританії є дуже розповсюдженим іпотечне кредитуваня . Воно

здійснюється в сумі , що не перевищує 2 / 3 від суми яка може бути

отримана від продажу майна . Данний вид інвестицій носить довготерміновий

та низьколіквідний характер .

Останнім часом набуває популярності такий вид інвестицій , як купівля

творів мистецтва , антікваріату , різних цінних колекцій . Це не дає

стабільного прибутку , а доход залежить виключно від підвищення цін на

данні предмети .

Висновки

З вищенаведеного можна зробити висновок , що найбільш доходними і

стабільними є інвестиції в цінні папери з фіксованим процентом , які

випускає уряд і місцеві органи влади . В Україні ж до останнього часу

переважали банківські депозити , зі зменшенням банківського відсотку

акценти змістились в бік державних цінних паперів . Вцілому за деякіх умов

( завершення приватизації , стабілізація грошової одиниці ) перспективними

напрямками інвестицій стануть інвестиції у акції піприємств . Для компаній

які здійснють довготермінове страхування виходом зі становища моглоб бути

інвестування вільних коштів в будівництво , зокрема житла , це надало б

можливість захистити зібрані кошти від інфляції на довгому періоді .

С п и с о к л і т е р а т у р и .

. Бланк А.И. Інвестиційний менеджмент , К., Ітем 1995

Страховий портфель , М., Сомінтек 1996

Харченко Н.В. Інвестиційна діяльність страхових компаній . Фінанси України

1996 № 7 .


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.