реферат скачать
 

Фінансовий механізм зовнішньоекономічної діяльності

та ПДВ по товарах , що ввозяться на теріторію України з-за кордону . Але

наряду з імпортними товарами вищезгаданими податками обкладаються також

експорт України .

Треба зазначити , що об’єкти оподаткування та оподатковуваний оборот

при обчисленні акцизного збору та ПДВ на імпортні та експортні товари

співпадають . Різниця полягає лише в товарах які звільняються від сплати

податків .

Отже , акцизний збір не стягується за реалізацію підприємствами-

виробниками підакцизних товарів ( продукції ) на експорт за іноземну валюту

при обов’язковій наявності митних декларацій , що підтверджені митними

органами . Також не підлягають оподаткуванню підакцизні товари власного

виробництва підприємств та організацій агропромислового комплексу України

, що використовуються для обміну на паливно-мастильні матеріали , ліс,

гербіциди , добрива , та інші матеріально-технічні ресурси для сільського

господарства .

Якщо відбувається реалізація на експорт за іноземну валюту підакцизних

товарів , за яки вже був сплачений акцизний збір при проходженні митних

процедур , то власникам таких товарів повертається сума акцизного збору

виходячи з митної вартості товарів , але не вище сплаченої у бюджет .

Повернення вказаної суми провадиться фінансовими органами за наказом

податкової інспекції у 5-денний строк після надання підприємством

письмової заяви з документальним підтвердженням :

а ) про надходження валютних коштів в іноземній валюті на

розрахунковий рахунок ;

б ) про пересічення товаром митного кордону ;

в ) про купівлю товару;

г ) на товари , що підлягають ліцензуванню та квотуванню , копіі

ліцензій та документів на отримання квот .

До особливостей обчисленні ПДВ на експортні товари можна віднести

наступне .

Не підлягає оподаткуванню тимчасовий експорт товарів ( продукції ) -

поставка давальницької сировини українським замовником для обробки (

переробки ) за кордоном з наступним поверненням його в повному обсязі .

При цьому та частина давальницької сировини , що використовується для

проведення розрахунків за його переробку , або готова продукція , що

залишається в країні виробника , як плата за послуги переробки також не

обкладається ПДВ . Якщо ж вказані товари є підакцизними то акцизний збір за

них стягується по мірі їх відвантаження виходячи з їх вартості з

врахуванням акцизного збору , але не нижче їх митної вартості .

Товари , що повертаються на Україну і були раніше вивезені за кордон

на умовах тимчасового вивозу , та готова продукція , що повністю

виготовлена з давальницької сировини українського замовника , при її

поверненні в Україні не підлягає обкладенню акцизним збором та ПДВ .

Треба зазначити , що існує суттєва різниця у відшкодуванні ПДВ на

експортні товари , сировину і матеріали що пішли на їх виготовлення при

реалізації за національну та іноземну валюту .

При реалізації за іноземну валюту сума ПДВ відноситься в рахунок

майбутніх платежів у бюджет або відшкодовується з відповідних бюджетів .

При реалізації ж за національну валюту сума ПДВ включається в собівартість

товару і в розрахунках з бюджетом не враховується .

Питанню надання пільг по сплаті окремих видів податків ( ПДВ ,

акцизний збір та ін ) суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності хотілося б

приділити особливу увагу.

За данними Державного митного комітету України , внаслідок

використання різноманітних пільг з оподаткування зовнішньоекономічної

діяльності ( крім встановлених міжурядовими та міжгалузевими угодами )

сумма коштів , що не надійшла до Держбюджету України за 7 місяців поточного

року складає 873 млн грн. ( Таб 1)

Таблиця № 1 Втрати Державного бюджету України від використання

субєктами

зовнішньоекономічної діяльності податкових

пільг.

| | |

|Податок |Сумма , що не надійшла до бюджету |

| |країни , млн. грн. |

|ПДВ |605 |

|Імпортне мито | 251 |

|Акцизний збір | 11 |

|Експортне мито | 6 |

|Разом |873 |

Для усвідомлення цих данних треба зазначити , що за той сами строк в

бюджет надійшло від зовнішньоекономічної діяльності тільки 811 млн. грн . ,

а сума заборгованості по зарплаті в бюджетній сфері за станом на 16.10.1996

р. склала 844 млн грн. Таким чином , з-за пільг страждає державний

бюджет та , як наслідок, - рядові громадяни . Пільги - питання значально

дискусійне. Можна зрозуміти , коли з іх допомогою заохочується ввоз до

країни високотехнологічного обладнання з ціллю стимулювання виробництва.

Але ж практично всі структури , що використовують пільги , завозять

продукти харчування ( підсібне господарство Управління справами ВР України

“ Чайка “ на пільгових умовах здійснювало 25 % всіх імпртних поставок

пива на Україну ) , продукцію легкої промисловості , нафтопродукти (

підсібне господарство ім. Іваненка здійснило використовуючи податкові

пільги поставки нафтопродуктів в Україну на суму 110 млн дол США ) та інші

товари , які дають можливість отримувати цім підприємствам надприбутки ,

нічого не вкладаючи в економіку України для її подальшого розвитку.

Отже видно , що якщо держава не наведе порядок в сфері надання

податкових пільг суб’єктам зовнішньоекономічної діяльності , то вона і

надалі втрачатиме свої доходи у вигляді недонадходжень коштів у бюджет . А

це при наших бюджетних проблемах дуже велика розкіш.

1.1.4 Аналіз законодавства про оподаткуваня прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями

Податок на прибуток як основний вид прямого податку на юридичних осіб

в Україні є складовою частиною податкової системи держави і служить

інструментом прерозподілу національного доходу . Оподаткування прибутку

підприємств з іноземними інвестиціями в Україні процес надзвичайно

суперечливий , він весь час пребуває в процесі діалектичного ровитку

відповідно до ходу ринкових реформ .

Визнаючи , з одного боку , позитивну роль Закону України “ Про

оподаткування прибутку підприємств “ , слід відмітити , що з іншого боку ,

він ще більше ускладнив розвиток інвестиційного процессу, оскільки містить

ряд неточностей , які можна по різному тлумачити . Це зокрема стосується і

положення про звільнення підприємства з іноземними інвестиціями від сплати

податку на прибуток . Суперечки між еконмістами виникають навколо статті

, яка визначає наявність пільг для іноземних інвесторів та пов’язує їх

збереження з фактом реєстрації підприємства до 1 січня 1995 року .

Застосування буквального трактування Закону свідчить , що термін “

зареєстрованих “ відноситься саме до слова підприємств , а не “ інвестицій

“ , оскільки у протилежному випадку законодавець мав би вжити термін “

зареєстрованими “.

Виникає й таке питання : чи продовжуються на новий п’ятирічний строк

пільги щодо оподаткування прибутку у разі збільшення статутного фонду за

рахунок нової кваліфікаційної інвестиції ? Чи небудуть податкові органи

вважати що підприємство , яке перереєструвалося після 1 січня 1995 року ,

буде розглядатися як таке , що зареєстроване після набрання чинності закону

? Виникає також інтерес щодо питання оподаткування прибутку іноземних

учасників спільних підприємств при переказуванні його за кордон . В статті

2 Закону України “ Про оподаткування прибутку підприємсв “ зазначається ,

що платниками податку є нерезиденти , які здійснюють репатріацію прибутків

отриманих з джерел на теріторії України . Але в статті 4 цьго Закону “

Ставки податку “ ми не знаходимо “ нерезидентів “ У статті 6 цього ж

Закону “ Особливості оподаткування прибутків нерезидентів “ мова йде про

оподаткування пасивних прибутків і зовсім не згадується про репатріацію

прибутку . Не визначені ці питанні і в статті 7 “ Особливості

оподаткування прибутку підприємств з іноземними інвестиціями “ ( доречі ,

стаття 1 “ Визначення термінів “ терміну “ репатріація прибутку “ також не

містить .

Не на користь національній економіці стало скасування пільг в

оподаткуванні для іноземних інвесторів . З 1 січня 1995 року прибуток

підприємств , зареєстрованих після набуття чинності вищезгаданого Закону ,

або прибуток одержаний від здійснення іноземної інвестиції на основі

договорів ( угод ) без створення юридичної особи , укладених після набуття

чинності цього Закону , оподатковується на загальних підставах .

Прибуток підприємств з іноземними інвестиціями , зареєстрованих до

набуття чинності Закону , п’ять років з моменту внесення кваліфікаційної

інвестиції ( прицьму інвестиція не повинна відчужуватись протягом

пільгового податкового періоду )

Взагалі питання про надання пільг в оподаткуванні прибутку

підприємствам з іноземними інвестиціями зводиться до визначення позиції

держави , що до необхідності залучення іноземних інвестицій в економіку

країни .

На мій погляд необхідність залучення іноземних інвестицій в економіку

нашої держави існує і зумовлена наступними факторами :

а) для виходу з кризи необхідні значні капіталовкладення ,

мобілізувати які за короткий період за рахунок власних коштів майже

неможливо;

б) в сучасних умовах процес міжнародного руху капіталу приводить до

розповсюдження досягнень у галузі техніки і технології , що сприяє

реструктуритизації на вищому рівні ;

в) іноземні інвестиції супроводжує передовий менеджмент , що є

важливим фактором розвитку дійсно ринкових форм і методів господарювання ;

г) іноземні інвестори мають достатньо досвіду і інформації про стан

світового ринку , що дає ім можливість ефективніше розміщуватись на

міжнародних експортних ринках .

Прешочергові потреби України в іноземних інвестиціях тільки на

найближчі декілька років оцінюються в 5.5 млрд. дол. США . ( Таб 1).

Минулого року В Україні зареєстровано 3828 фактів іноземних

інвестицій у нашу країну на суму 1068.7 млн. Дол.США. , що у 1.4 рази

більше ніж у 1994 році . Це пояснюеться насам перед зростанням питомої ваги

контрактних інвестицій .

Слід зазначити , що прямі інвестиції ( участіь іноземних інвесторів в

статутних фондах спільних підприємств ) за станом на 01.01.96 р. склали

750.1 млн . дол. ( Таб 2 )

Найбільший інтерес інвесторів викликають такі галузі як внутрішня

торгівля , харчова промисловість , машинобудування та метатообробка ( Таб

3) .

Нажаль , обсяг іноземних інвестицій у приорітетні галузі економіки

України незначни. Невеликий обсяг інвестицій спрямовано на підтримку малого

бізнесу.

На сьогоднішній день іноземні інвестори в Україні це або крупні

компанії , які можуть дозволити собі достатньо високий ступінь ризику в

інвестиційній діяльності за наших нестабільних умов , або підприємці що

займаються посередницькою діяльністю у невеликих обсягах.

Таблиця № 1 Потреби приоритетних галузей народного господарства

України в

іноземних інвестиціях.

| | |

|Галузь |Потреби в іноземних інвестиціях , млрд . |

| |дол. США |

|Нафтопереробка |1.7 |

|Металургія |1.2 |

|Машинобудування |0.5 |

|Електроенергетика |0.5 |

|Будівельна |0.4 |

|промисловість | |

|Медична промисловість |0.2 |

Таблиця № 2 Обсяги прямих інвестицій основних країн-інвесторів

економіки

України.

| |Обсяг прямих |Доля в загальному обсягу |

|Країна-інвестор |інвестицій , млн дол |прямих інвестицій в |

| |США |економіку Украіни , %|

|США |171. 4 |22. 8 |

|Німеччина |129. 6 |17. 3 |

|Великобританія |46. 3 |6. 2 |

|Кіпр |38. 6 |5. 1 |

|Російська Федерація |37. 8 |5. 0 |

|Швейцарія |35. 2 |4. 7 |

Таблиця № 3 Розподіл прямих інвестицій по галузях народного

господарства

України .

| |Обсяг прямих інвестицій|Доля в загальному |

|Галузь |, млн дол США |обсягу прямих |

| | |інвестицій в економіку |

| | |Украіни , % |

|Внутрішня торгівля |168. 2 |22. 4 |

|Харчова промисловість |108. 4 |14. 5 |

|Машинобудування, | 96. 3 |12. 8 |

|металообробка | | |

|Чорна та кольорова |37 .8 |5. 0 |

|металургія | | |

|Зовнішня торгівля |33. 1 |4. 4 |

|Транспорт та зв’язок |31. 0 |4. 1 |

|Легка промисловість |30. 1 |4. 0 |

|Хімічна промисловість |29. 0 |3. 9 |

|Промисловість буд. |28. 9 |3. 7 |

|матеріалів та будівництво | | |

Оскільки інвестиційни клімат в Україні й так є надзвичайно

несприятливим ( достатньо звернути увагу на те що при інвестуванні коштів

в економіку України рівень ризику оцінювався в світі на декілька порядків

вище ніж аналогічний показник по відношенню до країн колишньої Югославії

під час ведення на їх теріторії військових дій ) , то буде доцільно на

етапі кризового стану економіки не позбавляти іноземних інвесторів

різноманітнх пільг , зокрема одних з найважливіших - пільг по сплаті

податку на прибуток. Треба лише забезпечити інтереси держави , тобто за

допомогою економічних та юридичного механізмів недопустити масового вивозу

капіталу з країни у вигляді отриманого від інвестиційної діяльності

прибутку та заохотити його реінвестування . А от вже на етапі

стабілізації , а тим більше - на етапі інтенсивного розвитку, доцільно буде

зменьшити або взагалі скасувати пільги для підприємств з іноземним

капіталом. Збереження пільг можливе буде лише у певних видах виробництва ,

якщо воно буде необхідне для забезпечення високої конкурентноспроможності

експорту.

Верховною Радою в березні 1996 року був прийнятий новий Закон України

“ Про режим іноземного інвестування “ , який теж як і попередні законодавчі

акти спрямований на зрівняння інтересів вітчизняних та іноземних інвесторів

. Зокрема , стаття 20 Закону чітко вказує на те , що підприємства з

іноземними інвестиціями сплачують податки у відповідності до законодавства

України нарівні з вітчизняними підприємствами . Ніяких пільг в

оподаткуванні Закон не встановлює . Більше того , він відміняє закони

України “ Про іноземні інвестиції “ , “ Про Державну программу заохочення

іноземних інвестицій “ , Декрет КМУ “ Про режим іноземного інвестування” ,

і відповідно ті пільги , які встановлювалися вищезгаданими законами для

підприємств з іноземним капіталом .

Отже , процес творення механізму оподаткування прибутку підприємств з

іноземними інвестиціями в Україні знаходиться в постійному розвитку

відображаючи економічну політику держави в данній сфері .

1.2 Ведення розрахунків та кредитування суб’єктів зовнішньо-

економічної діяльності

1.2.1 Особливості кредитування зовнішньоторгівельних угод

Зовнішня торгівля у кредит стала світовою нормою . В умовах

підвищення вартості продукції , зростання частки машин та обладнання , що

мають значні строки виготовлення , експортери та імпортери зацікавлені у

використанні зовнішньоторгівенльних кредитах . В світовій практиці існує

класифікація кредитів за наступними ознаками :

1. По джерелах кредити розрізняють : внутріші , зовнішні

2. По видах кредити діляться на :

товарні ( надаються в основному експортерами своїм

покупцям )

валютні ( що надаються банками у валютній формі )

3. По строках кредити підрозділяються на :

короткострокові

середньострокові

довгострокові

У 80 х роках склалася ситуація , коли кредитори не хотіли зв’язувати

себе довгостроковими фіксованими процентними ставками і як наслідок -

обсяги довгострокового кредитування різко знизилися . Виходом з цієї

ситуації стало винаходження нової форми кредитів - ролловерні кредити .

Суть цієї форми кредитування полягає в тому , що процентна ставка при

довгостроковому кредиті корегується через певні проміжки часу ( квартал ,

півроку ) у відповідності з процентними ставками по 3-х або 6-місячним

міжбанківським депозитам.

4. З точки зору забезпечення розрізняють :

забезпеченні кредити

балансові кредити

Забезпеченням звичайно виступають товари , товаророзпорядчі документи

, цінні папери , векселя , нерухомість та інші коштовності . Застава товару

Страницы: 1, 2, 3, 4, 5


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.