реферат скачать
 

Анализ резервирования кредитных операций КБ и пути повышения его результативности

відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність

протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного

погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою.

При проведенні наступної класифікації, якщо немає безсумнівних підтверджень

покращити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника або рівень

забезпечення за кредитною операцією, позичальника потрібно класифікувати на

клас нижче (клас "Д").

Позичальника, якому видано кредит під сумнівне забезпечення або без

забезпечення та якого віднесено до цього класу на підставі оцінки його

фінансового стану, потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д").

Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція

не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), показники не

відповідають установленим значенням, імовірність виконання зобов'язань з

боку позичальника/контрагента банку практично відсутня.

Якщо забезпечення за кредитною операцією є першокласним, то клас

позичальника можна підвищити.

Клас позичальника за овердрафтом визначається без урахування рівня

забезпечення, якщо за оцінкою фінансового стану його віднесено до класу "А"

або "Б".

У разі відсутності достовірної фінансової звітності, що підтверджує оцінку

фінансового стану позичальника, а також належним чином оформлених

документів, на підставі яких здійснювалася кредитна операція, такі

позичальники мають класифікуватися не вище класу "Г".

Якщо на час укладення договору пролонгації кредитної операції (крім угод за

кредитними операціями, строк дії яких перевищує два роки) не

спостерігається погіршення фінансового стану позичальника (контрагента

банку), якого віднесено до класу "А" або "Б", і відсотки сплачуються

своєчасно, то така операція вважається строковою, тобто пролонгованою без

пониження класу позичальника (контрагента банку). Загальний строк такої

пролонгації не повинен перевищувати один рік. При цьому надходження (крім

кредитних коштів) на рахунки позичальника (контрагента банку) протягом

первісного строку користування кредитними коштами згідно з кредитною угодою

мають перевищувати розмір заборгованості за кредитом не менше ніж у два

рази та засвідчуватися документально.

1.2.3. Визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування

позичальником боргу за ними

Оцінку стану обслуговування боргу банки зобов'язані здійснювати щомісяця.

За станом погашення позичальником (контрагентом банку) кредитної

заборгованості за основним боргом (у т.ч. за строковими депозитами та

операціями репо) та відсотків за ним на підставі кредитної історії

позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу

вважається:

"добрим":

якщо заборгованість за кредитом і відсотки (комісії та інші платежі з

обслуговування боргу) за ним сплачуються в установлені строки або з

максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки за ним

сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи

календарних днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та

відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною

затримкою до семи календарних днів;

"слабким":

якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки за

ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до

180 днів, але відсотки сплачуються в строк або з максимальною затримкою до

30 днів;

"незадовільним":

якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.

Якщо одна з вимог кожного підпункту, що характеризує групу кредитної

операції, не виконується, то така операція відноситься до групи на один

рівень нижчий.

Обслуговування боргу не може вважатися "добрим", якщо заборгованість за

кредитною операцією включає залишок рефінансованої заборгованості, тобто

якщо відбувається погашення старої заборгованості за рахунок видачі нового

кредиту.

При визначенні групи кредитної операції також мають ураховуватися зміни

початкових умов кредитної угоди щодо сум і строків погашення основного

боргу і відсотків за ним (якщо такі зміни відбулися з погіршенням умов для

кредитора).

Якщо позичальник має заборгованість одночасно за кількома кредитами, то

оцінка обслуговування позичальником боргу ґрунтується на кредитній

заборгованості, що віднесена до нижчої групи.

Зобов'язання за наданими гарантіями, поруками та авалями за станом

обслуговування боргу вважається "добрим" до часу їх виконання.

1.2.4. Класифікація кредитного портфеля

Відповідно до перелічених у попередніх главах критеріїв здійснюється

класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається

категорія кредитної операції таким чином:

Табл. 1.2.5.1 Класифікація кредитного портфеля

|Фінансовий |Обслуговування боргу позичальником |

|стан | |

|позичальника | |

|(клас) |"добре" |"слабке" |"незадовільне|

| | | |" |

|А |Стандартна |під контролем|Субстандартна|

|Б |Під контролем|Субстандартна|Сумнівна |

|В |Субстандартна|Сумнівна |Безнадійна |

|Г |Сумнівна |Безнадійна |Безнадійна |

|Д |Безнадійна |Безнадійна |Безнадійна |

До категорій "стандартних" та "під контролем" кредитних операцій не можуть

відноситися пільгові кредити.

Пільговими кредитами вважаються кредити, що надані позичальникам на більш

сприятливих умовах, ніж це встановлено внутрішніми документами банку, що

визначають його кредитну та облікову політику.

При класифікації операцій за врахованими векселями враховується строк

погашення боржником заборгованості, а саме:

"стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення,

передбачений векселем, ще не настав;

"сумнівна" - заборгованість за простроченими векселями зі строком

прострочення не більше ніж 30 днів;

"безнадійна" - заборгованість за простроченими векселями зі строком

прострочення більше ніж 30 днів.

При визначенні розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає

резервуванню, визначається, виходячи з врахованої вартості векселя (суми

фактично наданих кредитних ресурсів за врахованими векселями) незалежно від

його виду (дисконтний або процентний).

Заборгованість за виданим кредитом може бути оформлена (погашена) векселями

в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Вексель, отриманий на погашення кредиту, зараховується до портфеля цінних

паперів (на продаж чи на інвестиції) на підставі рішення повноважного

органу банку про погашення кредитної заборгованості векселем

(підтвердженого відповідною випискою із протоколу засідання цього органу)

та додаткової угоди з позичальником про заміну кредитної заборгованості

вексельним зобов'язанням.

При класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до

груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими

зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується

строк погашення заборгованості, а саме:

"стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення,

передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або

зобов'язання (у т.ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;

Якщо за наданими гарантіями і поруками за оцінкою фінансового стану

позичальника віднесено до класу "Б" і нижче, то категорія операції

визначається відповідно до класу позичальника

"сумнівна" - заборгованість за факторинговими операціями (за основним

боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком

гарантіями і поруками (у т.ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання

зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем);

Якщо на час виконання банком зобов'язання за наданими гарантіями та

поруками таке зобов'язання було класифіковане з урахуванням оцінки

фінансового стану контрагента як "безнадійне", то після виконання банком

зобов'язання за наданими гарантіями та поруками така кредитна

заборгованість класифікується також як "безнадійна", якщо фінансова

діяльність такого контрагента не покращилась або забезпечення не є

першокласним.

"безнадійна" - заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом

чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками (у т.ч. авалем),

виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх

зобов'язань із строком більше ніж 90 днів після настання строку платежу,

передбаченого договірними умовами (векселем).

1.2.5. Критерії прийняття забезпечення за кредитними операціями при

розрахунку резервів

При визначенні чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума

валового кредитного ризику за кожною кредитною операцією окремо може

зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення (гарантій та застави

майна і майнових прав).

Безумовні гарантії, що беруться до розрахунку резерву під кредитні ризики:

Кабінету Міністрів України;

банків, які мають офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний

клас" (Інвестиційний клас - кредитний рейтинг, підтверджений у бюлетені

однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard &

Poor's, Moody's тощо);

урядів країн категорії "А" (див. далі);

міжнародних багатосторонніх банків (Міжнародний банк реконструкції та

розвитку, Європейський банк реконструкції та розвитку);

забезпечені гарантії банків України.

Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб -

майнових поручителів), що беруться до розрахунку резерву під кредитні

ризики:

майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний

кредитний рейтинг не нижчий, ніж "інвестиційний клас";

майнові права на грошові депозити, що розміщені в банку-кредиторі, за умови

безперечного контролю та доступу банку-кредитора до цих коштів,

обумовленого договором, у разі невиконання позичальником зобов'язань за

кредитом;

дорогоцінні метали, які належать позичальнику і знаходяться на зберіганні в

банку-кредиторі, та за умови безперечного права звернення банком-кредитором

стягнення, обумовленого договором, на ці метали в разі невиконання

позичальником зобов'язань за кредитом;

державні цінні папери;

недержавні цінні папери - акції та облігації підприємств, ощадні

сертифікати, інвестиційні сертифікати;

зареєстроване нерухоме майно; рухоме майно; інші майнові права.

Розподіл країн за групами ризику.

Група №1 Австралія, Австрія, Бельгія, Канада, Данія, Фінляндія, Франція,

Німеччина, Італія, Японія, Люксембург, Нідерланди, Нова Зеландія, Норвегія,

Португалія, Іспанія, Швеція, Швейцарія, Тайвань, Великобританія, США.

Група №2. Чілі, Чехія, Греція, Ісландія, Ізраїль, Кувейт, Словенія, Китай,

Угорщина, Корейська Республіка, Малайзія, Польща, Катар, Туніс, Естонія,

Латвія.

Група №3. Хорватія, Єгипет, Оман, ЮАР, Таіланд, Трінідад і Тобаго, Уругвай,

Литва.

Група №4. Аргентіна, Колумбія, Сальвадор, Індія, Мексіка, Марокко, Перу,

Філіпіни, Словакія, Хорватія.

Група №5. Болівія, Ліван, Іорданія.

Група №6. Бразілія, Болгарія, Домініканська Республіка, Папуа Нова Гвінея,

Туреччина, Казахстан.

Група №7. Ямайка, Монголія, Пакістан, Парагвай, Румунія, Сурінам,

Венесуела, Росія, Молдова, Азербайджан, Туркменістан, Беларусь, Україна,

Гватемала, Гондурас, Кенія, Нікорагуа, ІІІрі Ланка.

Група №8

8.1. Індонезія, Бангладеш, Еквадор, В'єтнам.

8.2. Перелік офшорних зон: Британські острови регіони: Гібралтар, Олдерні,

Острів Гернсі, Острів Джерсі, Острів Мен; Близький Схід: Бахрейн, Дамаск;

Центральна та Південна Америка: Беліз, Коста - Ріка, Панама; Європа:

Андорра, Ірландія, Кампіоне, Кіпр, Ліхтенштейн, Мадейра, Мальта, Монако,

Чорногорія; Карибський регіон: Анлілья, Антігуа, Антильські острови, Аруба,

Барбадос, Багамські острови, Бермудські острови, Віргінські острови, Гранд,

Кайман, Гренада, Невіс, Острови Гюркс і Кайкорс, Острови Теркс і Кайкос;

Африка: Ліберія, Маврикій, Сейшельські острови; Тихоокеанський регіон:

Вануату, Гонконг, Західне Самоа, Лабуан, Маршалові острови, Науру, Ніуе,

Острови Кука, Сінгапур.

Сума гарантій та вартість предмета застави береться до розрахунку резервів

під кредитні ризики з урахуванням коефіцієнтів залежно від категорії

кредитної операції:

Табл. 1.2.6.1 «Класифікація предмету застави та гарантій»

|Класифіков|Відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку |

|ані |чистого кредитного ризику |

|операції | |

| |Гарантії |Застава |

| |Кабін|Урядів |Міжнарод|Банків з|Майнови|Державни|Недержавн|

| |ету |Країн |н | |х |х цінних|. |

| |Мініс|Категорі|Багатост|рейтинго|прав на|паперів |Цінних |

| |трів |ї |о-ронніх|м | | |паперів, |

| |Украї| | |не нижче|грошові| |дорогоцін|

| |ни |А |Банків | |депозит| |. |

| | | | |інвест. |и | |металів, |

| | | | |клас, | | |рухомого |

| | | | |забезпеч| | |і |

| | | | |ені | | |нерухомог|

| | | | |гарантії| | |о майна |

| | | | |банків | | |та інших |

| | | | |України | | |майнових |

| | | | | | | |прав |

|Стандартна|100% |100% |100% |100% |100% |100% |50% |

|Під |100% |100% |100% |100% |100% |80% |40% |

|контролем | | | | | | | |

|Субстандар|50% |100% |100% |100% |100% |50% |20% |

|т. | | | | | | | |

|Сумнівна |20% |20% |20% |20% |100% |20% |10% |

|Безнадійна|0% |0% |0% |0% |0% |0% |0% |

Відповідно до змін, внесених згідно з Постановою Нацбанку №418 від

24.10.2000. Вартість предмета застави визначається банком при кредитуванні

за ринковою вартістю (Якщо предметом застави є цінні папери, то їх ринкова

вартість визначається відповідно до Положення про порядок розрахунку

резерву на відшкодування можливих збитків банків від операцій з цінними

паперами, затвердженого постановою Правління Національного банку від

30.12.99 №629). Застава оформляється договором застави відповідно до Закону

України "Про заставу"

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є

перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та

відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави

в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань.

При розрахунку чистого кредитного ризику не враховується застава, предметом

якої є акції, випущені банком-кредитором.

При розрахунку чистого кредитного ризику за кредитами, що надані під

заставу майнових прав на грошові депозити позичальника або поручителя,

враховується вартість застави в розмірі 100% за умови передавання цих

коштів в управління банку на строк дії кредитного договору.

Сума валового кредитного ризику за консорціумним кредитом зменшується в

провідному банку на суму кредитних ресурсів, залучених від банків -

учасників банківського консорціуму.

За кредитами, класифікованими як "безнадійні", банк формує резерв на всю

суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.

Ураховуючи зміни кон'юнктури ринку, банкам рекомендується щокварталу, а

також у разі кожної пролонгації кредитного договору проводити перевірку

стану заставленого майна та за потреби переглядати його вартість.

Якщо банк не здійснює перевірку стану заставленого майна, а також відсутні

документи, що засвідчують наявність і стан забезпечення, то банк

зобов'язаний формувати резерв під кредитні ризики на всю суму основного

боргу.

1.2.6 Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування

прийнятного забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною

кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування:

Табл. 1.2.7.1. «Визначення відсотку резервування»

|Категорія кредитної|Коефіцієнт |

|операції |резервування|

|"Стандартна" |2% |

|"Під контролем" |5% |

|"Субстандартна" |20% |

|"Сумнівна" |50% |

|"Безнадійна" |100% |

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що

містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках,

депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими

коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами

рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових

рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors тощо).

Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується

на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт

резервування:

Табл. 1.2.7.2. «Визначення відсотку резервування по кор. рахункам»

|N групи|Коефіцієнт резервування |

| |(%) |

|1 |0 |

|2 |2 |

|3 |10 |

|4 |20 |

|5 |30 |

|6 |40 |

|7 |50 |

|8 |100 |

До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), що визнані

банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також

банки, що зареєстровані в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в

інших банках, які віднесені до груп 1-2, вважаються "стандартними", а

віднесені до груп 3-8 - "нестандартними".

Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і

його філіями, а відповідальність за повноту формування резервів несе

головний банк.

1.2.7. Вимоги щодо кредитної документації та звітності

Критерії, що використовуються банками при аналізі кредитного портфеля, а

також у процедурах прийняття і виконання рішень щодо формування та

використання резерву під кредитні ризики, мають відображатися у відповідних

документах банку, що визначають його кредитну політику.

Банки зобов'язані зберігати протоколи засідань кредитних комітетів

(кредитних комісій), інформацію про здійснення кредитної операції,

класифікацію кредитного портфеля і формування резервів не менше п'яти років

з часу закінчення дії кредитної угоди, а також подавати ці документи

уповноваженим працівникам Національного банку на їх запит.

Звітність про класифікацію кредитних операцій, створення резервів та їх

використання, що складається за формами №302 "Звіт про класифіковані

кредитні операції за формами власності", №604

"Звіт про розрахунок резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними

операціями комерційних банків", №601 "Звіт про списану безнадійну

заборгованість", подається: філіями - головному банку і територіальному

управлінню Національного банку за місцезнаходженням філії, а головним

банком - територіальному управлінню Національного банку за

місцезнаходженням головного банку щомісяця в порядку, установленому

Національним банком щодо подання статистичної звітності.

Для щомісячного розрахунку резервів банки здійснюють класифікацію кредитних

операцій шляхом проведення інвентаризації та аналізу їх якості. Результати

аналізу якості кредитного портфеля мають фіксуватися документально за

встановленою банком формою. Ця форма має вестися і в електронному вигляді.

При цьому банк має забезпечити збереження бази даних цієї форми за станом

на перше число кожного місяця.

Форма заповнюється на підставі робочих документів щодо кожної кредитної

операції, що ведуться кредитним інспектором, за кожним позичальником

(контрагентом) окремо.

Робочі документи заповнюються після подання потенційним позичальником

(контрагентом) заявки на одержання кредиту та є обов'язковими для розгляду

кредитним комітетом для прийняття рішення про здійснення кредитної

операції. Надалі, якщо відбуваються зміни щодо фінансового стану

позичальника чи забезпечення кредиту, кредитний інспектор заповнює нові

бланки робочих документів, на підставі яких класифікується кредитна

операція та розраховується резерв. Робочі документи зберігаються у

кредитних справах позичальників (контрагентів).

На перше число кожного місяця інформація групується в один документ у

розрізі кожного позичальника та за кожною кредитною операцією, із

зазначенням проміжних і консолідованих підсумків там, де це можливо.

Загальна інформація за результатами класифікації кредитного портфеля

включає всі кредитні операції банку, що підлягають класифікації та

резервуванню коштів згідно з цим порядком.

Банк зобов'язаний подавати кредитні справи уповноваженим працівникам

Національного банку на їх вимогу.

Підрозділи системи банківського нагляду Національного банку систематично

проводять перевірки звітності банків та їх філій щодо адекватності

класифікації кредитних операцій та дотримання банками порядку створення і

використання резерву.

У разі виявлення розбіжностей між даними банку і даними звіту про

інспектування Національний банк має право висунути до банку вимоги щодо

перекласифікації кредитного портфеля і виправлення звітності та за потреби

скоригувати розмір резерву на суму різниці, що виявлена під час

інспектування.

У разі порушення банком порядку створення і використання резерву під

кредитні ризики до нього застосовуються заходи впливу згідно зі статтею 62

Закону України "Про Національний банк України" та Положенням про

застосування Національним банком України до банків та інших фінансово-

кредитних установ заходів впливу за порушення банківського законодавства

затвердженим постановою Правління Національного банку від 26.05.2000 №215.

1.2.9. Порядок формування та використання резерву під прострочені та

сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними операціями банків

З метою реальної оцінки доходів і визначення розміру регулятивного капіталу

банку встановлюється порядок формування та використання резерву під

прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані доходи за активними

операціями банків.

Нараховані доходи за активними операціями банків уважаються сумнівними щодо

отримання, якщо платіж за основним боргом прострочений понад 90 днів або

проценти за ним прострочені понад 60 днів.

Банки зобов'язані формувати резерви незалежно від їх фінансового стану

(прибуткової або збиткової діяльності) на всю суму прострочених понад 31

день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, які обліковуються за

такими балансовими рахунками:

1509 "Прострочені нараховані доходи за коштами до запитання в інших

банках";

1519 "Прострочені нараховані доходи за строковими депозитами, які розміщені

в інших банках";

1529 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані іншим банкам";

1780 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими

операціями";

2029 "Прострочені нараховані доходи за врахованими векселями суб'єктів

господарської діяльності";

2039 "Прострочені нараховані доходи за факторинговими операціями із

суб'єктами господарської діяльності";

2049 "Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської

діяльності за внутрішніми торговельними операціями";

2059 "Прострочені нараховані доходи за кредитами суб'єктам господарської

діяльності за експортно-імпортними операціями";

2069 "Прострочені нараховані доходи за іншими кредитами в поточну

діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності";

2079 "Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність,

які надані суб'єктам господарської діяльності";

2109 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані центральним

органам державного управління";

2119 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані місцевим

органам державної управління";

2209 "Прострочені нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним

особам на поточні потреби";

2219 "Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність,

які надані фізичним особам";

2480 "Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з

клієнтами";

3119 "Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в

портфелі банку на продаж";

3219 "Прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в

портфелі банку на інвестиції";

3579 "Прострочені інші нараховані доходи";

3589 "Сумнівна заборгованість за іншими нарахованими доходами".

Заборгованість за простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання

нарахованими доходами належить до нестандартної заборгованості.

Формування резерву під прострочені та сумнівні щодо отримання нараховані

доходи банки здійснюють щомісяця в розмірі фактичної заборгованості за

простроченими понад 31 день і сумнівними щодо отримання нарахованими

доходами за станом на перше число місяця, наступного за звітним.

Контроль за повнотою сформованого резерву здійснюється за даними місячного

балансу.

Банки зобов'язані щомісяця здійснювати інвентаризацію прострочених і

сумнівних щодо отримання нарахованих доходів та в разі погашення

позичальником (контрагентом) заборгованості за нарахованими доходами

коригувати суму резерву відповідно до загальної суми прострочених понад 31

день і сумнівних щодо отримання нарахованих доходів, що обліковуються за

балансовими рахунками класів 1, 2, 3.

Нараховані доходи що визнані згідно з чинним законодавством безнадійними

щодо отримання, списуються за рішенням правління банку за рахунок резерву

(доповнено згідно з Постановою Національного банку №502 від 07.12.2001)

Висновок

Отже можемо підвести підсумок: кредитні операції – найбільш прибуткові

але й найбільш ризиковані операції банку. Тому кредитна політика

орієнтується на надійність заздалегідь перевірених позичальників, з якими

банк протягом тривалого часу працює і знає їх фінансове становище.

Також потрібно зауважити, що кредитні ризики компенсуються спеціальним

резервом для відшкодування можливих втрати по позиках - це резерв,

необхідність якого зумовлена кредитними ризиками в діяльності банків.

Вказаний резерв забезпечує створення банкам більш стабільних умов

фінансової діяльності і дозволяє уникати коливань величини прибутку банків

у зв'язку зі списанням втрат по позиках.

Отже, в першій главі нами були розглянуті такі питання як: засади

проведення кредитних операцій – як найбільш доходних, і як наслідок

найбільш ризикових операцій комерційних банків та теоретичні аспекти по

формуванню резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними

операціями банків.

Страницы: 1, 2, 3


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.