реферат скачать
 

Розміщення продуктивних сил

Розміщення продуктивних сил

Туреччина, Китай, Росія, США, країни Близького Сходу. До європейських

країн (Великобританії, Італії та ін.) металу експортується дуже мало. тому

то Європейський Союз виділяє малі квоти.

Чорна металургія України має сприятливі умови розвитку; якісну сировинну

базу, високий науково-технічний потенціал, які дають можливість

забезпечувати потреби народного господарства. За умови використання

досягнень науково-технічного прогресу наша країна може стати великим

експортером різноманітної металопродукції.

Верховна Рада України в 1995 р. схвалила «Концепцію розвитку гірничо-

металургійного комплексу України до 2010 року», в якій визначено напрями

розвитку чорної металургії з урахуванням тенденцій змін внутрішнього та

зовнішнього ринків. Концепція передбачає виведення з експлуатації морально

і фізично застарілих металургійних агрегатів, нерентабельних виробництв,

завершення будівництва та реконструкцію металургійних об'єктів, консервацію

близько 30% надлишку металургійних потужностей (враховуючи можливе

піднесення металоспоживаючих галузей країни). Особлива увага звертається на

виробництво високоліквідних та конкурентоспроможних видів продукції,

вдосконалення енерго-. мета-лозберігаючих та екологічно чистих технологій,

скорочення енерговитрат на виробництво сталі, чавуну та прокату, поновлення

виробничих фондів.

Важливою проблемою є використання матеріальної бази чорної металургії у

зв'язку з виведенням об'єктів із ладу діючих. Ось як пропонують учені

використати доменний фонд: з 18 печей, що їх намічено вивести з ладу

діючих, більшість може працювати як газогенератори. У цих печах може

вироблятися три десятки мільярдів кубометрів газу за рік. При цьому вони

можуть переробляти низькоякісні сорти вугілля.

Необхідною умовою модернізації металургійних виробництв є вирішення

проблеми інвестицій. Основою для них, як зазначається в Концепції. має

стати акумуляція коштів самих підприємств. Доцільно централізувати кошти

підприємств в єдиний фонд для здійснення технічного переозброєння галузі.

Іноземний капітал цікавиться нашою металургією, але поки що іноземних

інвестицій дуже мало. З їх участю введено в дію нові потужні стани на двох

металургійних та трьох підприємствах металовиробів. Деякі об'єкти

реконструюються за контрактами безпосередньо з іноземними інвесторами.

У перетворення України в одного з найпотужніших у Європі виробників

високоякісної і дешевої металопродукції великий внесок може зробити

металургійна наука. Важливі центри цієї науки знаходяться в Україні.

Сотні непересічних технічних і технологічних рішень, напрацьованих в

Україні двадцять, тридцять і більше років тому, давно запроваджені на

заводах Європи, Америки. Азії, а в нас або забуті, або чекають свого часу.

або втілені абияк. Наприклад, прогресивний метод безперервного розливання

сталі, який давно застосовується в провідних країнах Америки, Європи та

Азії, було напрацьовано і вперше випробувано в лабораторіях та на заводах

Придніпров'я. За цим методом у світі вже виробляють понад 90% металу, а в

колишньому Союзі — незначну його частину.

Дніпропетровські вчені ше у 70-х роках висунули ідею і освоїли но

ву технологію виплавлення корозієстійких сталей методом газокисневого

рафінування в агрегатах конверторного типу. Цей метод не має аналогів у

світі і є альтернативним методу виплавлення нержавіючих сталей, який

поширений нині у світовій чорній металургії. Дніпропетровська технологія

продуктивніша і менш витратна. Вона дає змогу використовувати дешеві

вихідні матеріали, чавун і навіть залізорудну сировину. На основі цієї

технології акціонерне товариство «Електрометалургійний завод

«Дніпроспецсталь» освоїло випуск понад тридцяти марок корозієстійких

сталей. У 1996 р. виплавлено майже 400 тис. тонн нержавіючого металу на

рівні найкращих світових зразків. Він має попит у зарубіжних споживачів. На

жаль, власне машинобудування не використовує високоякісну дефіцитну сталь.

Україна має можливість стати потужним виробником нержавіючих сталей для

світового ринку. Це може бути одним із шляхів відродження вітчизняної

чорної металургії.

Чорна металургія як дуже складний виробничо-територіальний комплекс не може

успішно розвиватися без раціональної її суспільної організації та науково

обгрунтованого системного управління. Відособленість підприємств і

ліквідація загальнодержавного спеціального управління стали головними

причинами занепаду однієї з найважливіших галузей індустрії нашої країни.

Тепер функції управління виконує Міністерство промислової політики.

Удосконалення управління металургійним комплексом неможливе без створення

органу, який би займався науково-технічним прогресом у галузі. Для

забезпечення комплексності і конкретності управління окремими виробництвами

структура органу управління повинна мати підрозділи. які керували б

спеціалізованими комплексами, що об'єднують виробничі підприємства однієї

спеціалізації незалежно від форм власності (виробництво чорних металів,

трубне, вторинна обробка чорних металів тощо).

14.2. КОЛЬОРОВА МЕТАЛУРГІЯ

Кольорова металургія поєднує видобуток руд кольорових, благородних і

рідкісних металів, їх збагачення і переробку. Зростаюче значення кольорової

металургії у створенні та застосуванні матеріалів високої якості визначає

її винятково важливу роль у сучасних умовах науково-технічної революції. За

останні десятиріччя у кілька разів збільшився обсяг виробництва промислової

продукції в світі, набули розвитку нові галузі — атомна енергетика,

електронна, ракетна, космічна і низка інших. які потребують багато

легованої сталі, кольорових і рідкісних металів.

В Україні кольорова металургія не набула значного розвитку. В її

промисловому комплексі частка кольорової металургії у 1990 р. становила за

основними виробничими фондами — 1,5%, за промислово-виробничим персоналом —

0,7, за обсягом продукції — 1,2%.

Кольорова металургія — матеріале- і енергоємна галузь. Її підприємства

розміщуються у місцях виробництва сировини та електроенергії. В Україні

поширені ті виробництва, для розвитку яких є сприятливі умови.

Наша країна має значну сировинну базу кольорової металургії. Її над-

Кольорова металургія

Кольорова металургія почала розвиватися в Україні з кінця XIX ст. У 1887 р.

до ладу став Микитівський ртутний завод, який поклав початок формуванню

Донецького району.

Нині на відміну від чорної кольорова металургія в Україні розвинута

порівняно слабо. Пов'язано це з тим, що у минулому на території нашої

країни не було відкрито великих покладів руд кольорових металів, а потреби

в кольоровому металі задовольняються й досі за рахунок багатих родовищ з

різних районів колишнього СРСР.

Руди кольорових металів містять у своєму складі в десятки і навіть сотні

разів менше корисного компонента, ніж залізна руда. Тому їх недоцільно

перевозити на далеку відстань. Щоб максимально знизити собівартість

виробництва кольорових металів і менше забруднювати навколишнє середовище,

рудну сировину треба використовувати комплексно. Так, виробництво алюмінію

з нефелінів поєднується з виробництвом цементу, соди, поташу,

титаномагнієве виробництво — з випуском соляної кислоти, емалей, титанових

білил.

Кольорова металургія — енергомістке виробництво. Наприклад, на виплавлення

1 т магнію треба до 22 тис. кіпо-ват-годин електроенергії.

Отже, на розміщення підприємств кольорової металургії впливають два чинники

— сировинний і енергетичний. (На економічній карті країни знайдіть центри

кольорової металургії. Які райони кольорової металургії можна виділити в

Україні?)

В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський.

У Донецькому районі на привізних цинкових концентратах працює великий

Костянтинівський цинковий завод. Цинк — універсальний метал. Його

використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових

білил, друкарських кліше, для виготовлення сплавів з іншими металами,

покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті

гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти.

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також

Артемівський завод обробки кольорових металів, який виробляє латунь,

латунний і мідний прокат. Завод наплавочних твердих сплавів розміщений у

Торезі Донецької області, підприємство «Інтерсплав» — у Свердловську

Луганської області. Крім того, тут знаходяться кілька різних за величиною і

спеціалізацією підприємств. Район має добре енергетичне забезпечення.

У Придніпровському районі працюють два великих підприємства кольорової

металургії в Запоріжжі — алюмінієвий і магнієвий заводи. (Пригадайте, де

використовується алюміній в господарстві і побуті. Наскільки він поширений

в земній корі?)

Виробництво алюмінію складається з двох стадій. Спочатку одержують глинозем

з бокситів чи іншої алюмінієвої руди. Потім з глинозему виплавляють

металічний алюміній. Підприємства, які виробляють глинозем, мають сировинну

орієнтацію. Для виготовлення 1 т глинозему необхідно від 2,5 до 4 т

бокситів або ж до 6 т нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди і

електроенергії. Великий глиноземний завод, що працює на імпортних бокситах,

знаходиться в місті Миколаєві.

Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт-год електроенергії.

Ще більш енергомістке виробництво магнію (до 22 тис. кіловат-годин). Тому

підприємства виробництва алюмінію і магнію у Запоріжжі орієнтуються на

дешеву електроенергію Дніпровської ГЕС. Алюмінієвий завод одержує сировину

з Миколаївського глиноземного заводу (мал. 75), титановий — з родовищ Івано-

Франківської, Житомирської, Дніпропетровської областей, а також з

кримського виробничого об'єднання «Титан».

У Придніпровському районі знаходиться Верхньодніпровський гірничо-

металургійний комбінат. Він орієнтується в своєму розміщенні на

електроенергію Дніпродзержинської ГЕС і потужної Придніпровської ДРЕС.

Сировинною базою комбЬ, нату є Самотканське титанорудне родовище.

У зв'язку з освоєнням нових родовищ кольорових металів є перспективи для

дальшого розвитку кольорової металургії в Придніпровському районі.

13 6-59

193

Основой формирования Сибирской металлургической базн являются железнне

рудьі Горной Шории, Хакасии й Ангаро-Илимского железорудного бассейна, а

топливной базой — Куз-нецкий каменноугольньк бассейн. Современное

производство здесь представлено двумя крупними предприятиями черной

металлургии: Кузнецким металлургическим комбинатом (с про-изводством

полного цикла) й Западно-Сибирским заводом, а также ферросплавньгм заводом

(г. Новокузнецк). Получила раз-витие й передельная металлургия,

представленная несколькими передельньїми заводами (Новосибирск, Гурьевск,

Красноярск, Петровск-Забайкальский, Комсомольск-на-Амуре). Добьівающая

промьішленность осуществляется несколькими горно-обога-тительньши

предприятиями, находящимися на территории Кузбасса, в Горной Шории

(Западная Сибирь) й Хакасии, й Коршуновским ГОК в Восточной Сибири.

Черная металлургия Сибири й Дальнего Востока оконча-тельно еще не

сформировалась. Позтому на основе зффектив-ньіх сьірьевьіх й топливннх

ресурсов возможно в персгіективе создание новьіх центров, в частности,

Тайшетского завода на кузнецких углях й ангаро-илимских рудах, а также

Барнауль-ского (Алтай) металлургического завода.

На Дальнем Востоке перспективн развития черной металлургии связьіваются с

формированием Южно-Якутского ТПК, в составе которого предполагается

создание предприятий полного цикла.

Цветная металлургия

Сьірьевая база цветной металлургии обладает рядом особен-ностей.

>• Крайнє низкое в количественном отношении содержание полезннх компонентов

в сьірье (меднне —от 1 до 5%, свинцо-во-цинковьіе — от 1,5 до 5,5%,

никелевне — от 0,3 до 5,5%, оловянньїе — от 0,01 до 0,7%, молибденовне — от

0,005 до 0,04%). Практически для получения, например, 1 т меди требу-ется

переработать не менее 100 т рудн, никеля — до 200 т, олова — до 300 т.

Расход снрья на 1 т готовой продукции в сотни раз превосходит о&ьем

готового изделия, а при производстве редких металлов — в десятки й даже

сотни тнсяч раз.

>• Исключительная многокомпонентность сьірья (например, уральские меднне

колчеданьї содержат медь, железо, серу, золото, кадмий, серебро, селен,

теллур, индий, галий й другие

150

злементн, в общей сложности до ЗО, например, карабашские рудн в Челябинской

области).

>• Огромная топливоемкость й злектроемкость снрья в процессе его

переработки (для производства никеля — до 55 т топлива на 1 т готовой

продукции; для цинка —до 3 т; черно-вой меди — до 3,5 т; глинозема —до 12 т

й т.д.). Для производства 1 т алюминия требуется до 17 тне. кВт»ч

злектрознергии, 1 т титана — до 20—60 тьіс. кВт»ч, магния — до 20 тьіс.

кВт'ч й т.д.

Особенности снрьевой й топливно-знергетической баз ока-зьівают сильное

влияние на размещение цветной металлургии, которая является: материало- й

знергоемкой отраслью про-мьплленности. В связи с зтим размещение цветной

металлургии зависит главннм образом от снрьевой базн. При зтом обогащение

непосредственно привязано к местам добнчи руд цветннх металлов, за

исключением тех случаев, когда вблизи отсутствуют достаточно надежнне

источники водоснабжения, так как обогащение требует большого количества

водн (8— 10 тне. м3 на 1 т полиметаллических руд, 15—20 м3 на 1 т мед-но-

никелевнх руд й т.д.).

Особенностью цветной металлургии, как уже било отмече-но, является внсокая

знергоемкость снрья в процессе его подготовки к металлургическому переделу

й переработке. В связи с зтим в отрасли различают топливоемкие й злектроем-

кие производства. Внсокая топливоемкость (50—55% на 1 т готовой продукции)

характерна, например, для производства никеля, глинозема из нефелинов

(11,5т на 1т готовой продукции), черновой меди й др. Повншенной

злектроемкостью отличается производство алюминия (17—18 тне. кВт«ч на 1 т

готовой продукции), магния (18—20 тне. кВт*ч), кальция (ЗО— 50 тне. кВт»ч),

титана (20—60 тне. кВт'ч) й др. В целом же по отрасли доля топливно-

знергетических затрат составляет от 10 до 50—65% общих затрат на 1 т

производимой продукции. Зта особенность снрьевой бази обусловливает

размещение цветной металлургии в регионах, наиболее обеспеченннх злек-

трознергией.

Урал является старейшим из регионов России по производ-ству цветннх

металлов, особенно меди, алюминия, цинка, никеля, кобальта, свинца, золота

й многих редких металлов. В настоящее время на Урале действуют 11

предприятий медной промьішленности, в состав которнх входят 16 рудников, 8

обога-тительннх фабрик, 5 медеплавильннх й 2 медезлектролитннх завода.

151

В Україні є два райони кольорової металургії: Донецький і Придніпровський.

У Донецькому районі на привізних цинкових концентратах працює великий

Костянтинівський цинковий завод. Цинк — універсальний метал. Його

використовують у різних галузях господарства: для виробництва цинкових

білил, друкарських кліше, для виготовлення сплавів з іншими металами,

покриття чорних металів. Під час виробництва цинку утворюються сірчисті

гази, які йдуть на виготовлення сірчаної кислоти.

До складу підприємств кольорової металургії Донецького району входить також

Артемівський завод обробки кольорових металів, який виробляє латунь,

латунний і мідний прокат. Завод наплавочних твердих сплавів розміщений у

Торезі Донецької області, підприємство «Інтерсплав» — у Свердловську

Луганської області. Крім того, тут знаходяться кілька різних за величиною і

спеціалізацією підприємств. Район має добре енергетичне забезпечення.

У Придніпровському районі працюють два великих , підприємства кольорової

металургії в Запоріжжі — алюмінієвий і магнієвий заводи. (Пригадайте, де

використовується алюміній в господарстві і побуті. Наскільки він поширений

в земній корі?)

Виробництво алюмінію складається з двох стадій. Спочатку одержують глинозем

з бокситів чи іншої алюмінієвої руди. Потім з глинозему виплавляють

металічний алюміній. Підприємства, які виробляють глинозем, мають сировинну

орієнтацію. Для виготовлення 1 т глинозему необхідно від 2,5 до 4 т

бокситів або ж до 6 т нефелінів, кілька тонн вапняків, багато соди і

електроенергії. Великий глиноземний завод, що працює на імпортних бокситах,

знаходиться в місті Миколаєві.

Для виплавлення 1 т алюмінію необхідно до 20 тис. кВт-год електроенергії.

Ще більш енергомістке виробництво магнію (до 22 тис. кіловат-годин). Тому

підприємства виробництва алюмінію і магнію у Запоріжжі орієнтуються на

дешеву електроенергію Дніпровської ГЕС. Алюмінієвий завод одержує сировину

з Миколаївського глиноземного заводу (мал. 75), титановий — з родовищ Івано-

Франківської, Житомирської, Дніпропетровської областей, а також з

кримського виробничого об'єднання «Титан».

У Придніпровському районі знаходиться Верхньодніпровський гірничо-

металургійний комбінат. Він орієнтується в своєму розміщенні на

електроенергію Дніпродзержинської ГЕС і потужної Придніпровської ДРЕС.

Сировинною базою комбі^, нату є Самотканське титанорудне родовище.

У зв'язку з освоєнням нових родовищ кольорових металів є перспективи для

дальшого розвитку кольорової металургії в Придніпровському районі.

Тут зосереджені значні людські ресурси. За кількістю та густотою населення

район посідає перше місце в Україні. Обидві області дуже урбанізовані

(Донецька — 90, Луганська — 87 %).

Донецький район має найвищий рівень економічного розвитку в Україні.

Найрозвинутішими галузями господарства є електроенергетика, вугільна,

металургійна, хімічна промисловість, важке машинобудування та промисловість

будівельних матеріалів. У сільському господарстві переважає приміський тип.

На півночі і півдні району вирощують зернові культури, соняшник,

розвиваються молочно-м'ясне скотарство і свинарство. Район має вихід до

Азовського моря і розгалужену транспортну мережу, якою здійснюються

інтенсивні міжрайонні і міжнародні зв'язки.

Провідною галуззю в районі є вугільна промисловість. Тут видобувають

Страницы: 1, 2, 3, 4


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.