реферат скачать
 

Рослина в житті людини

Рослина в житті людини

Курсова робота

на тему:

«Рослина в житті людини»

План

Вступ.....................................................................

...................................................3

§ 1 Теорія розвитку біологічних

понять................................................................5

§ 2 Зміст екологічних понять в розділі “Рослини” в

темах:.............................9

1. Загальне ознайомлення з квітковими

рослинами.........................................11

2.

Корінь................................................................

.....................................................11

3.

Пагін.................................................................

.......................................................12

4. Квітка і

плід.................................................................

..........................................13

5.

Насінина..............................................................

...................................................13

6. Рослина – цілісний

організм.............................................................

..................14

7. Квіткові

рослини..............................................................

....................................14

8. Розвиток рослинного

світу................................................................

.................14

9. Рослинні

угруповання..........................................................

...............................15

§ 3 Методика формування екологічних понять в шкільній

біології...............17

Висновок..................................................................

..............................................27

Список використаної

літератури................................................................

.....28

Вступ.

Екологія нині набуває провідного значення в біологічній науці. Знання

екологічних закономірностей тепер необхідна для всієї діяльності людства на

нашій планеті у зв’язку з загрожуючими для його існування прогнозами.

Екологія синтезує аналітичні дані галузей біологічної науки і розглядає

життя в їх взаємозв’язках з навколишнім середовищем і між собою, тобто так,

як у природі.

Якщо мільйони років розвивалося життя і тисячоліттями складались

взаємозв’язки організмів і середовища, а також пристосованість організмів

до спільного життя, то швидкий технічний прогрес привів до значних порушень

природних явищ. Нині особливо відчувається негативний вплив антропогенного

фактору на природу.

Такі умови склалися на всій планеті, особливо несприятливі в нашій

країні, де довгі роки проблеми охорони природи і раціонального

природовикористання, по суті, не вирішувались і замовчувались. Усвідомлення

важких реальних екологічних ситуацій у країні заставили подивитись на

сучасне і майбутнє по новому.

Екологічна освіта молоді – не просто одне із найважливіших завдань

сучасного суспільства, це умови його подальшого виживання.

Тому так важливо утримати цю базу знань, яка повинна увійти в світогляд

нового покоління, стати основою його діяльності.

Без сумніву, що справжня серйозна екологічна підготовка може бути

реалізована тільки на міцній біологічній основі. Екологічна грамотність

немислима без елементарного розуміння того, як побудована жива природа, з

якими біологічними законами необхідно рахуватись в господарській діяльності

людини.

Очевидно, тільки підвищенням рівня екологічної освіти суспільства в

цілому може змінити і стиль мислення господарських керівників, і поведінку

кожного громадянина. Екологічно грамотна людина буде знати, як зменшити

екологічну загрозу, зняти її гостроту і ліквідувати, як потрібно вести

господарство, щоб не допустити порушення природи; він не буде наносити

шкоду природі під час відпочинку, не дозволить собі марнотратство по

відношенню до її ресурсів. Екологічні знання потрібні усім. І забезпечити

їх повинна школа.

Тому вирішено висвітити в курсовій роботі проблему формування екологічних

понять у шкільному курсі біології у розділі “Рослини”.

Завдання:

1. Зробити аналіз шкільної програми розділу “Рослини”, тем, в яких

формуються екологічні поняття.

2. Підібрати найбільш ефективні і доступні методи і прийоми формування і

кращого засвоєння цих понять учнями.

Гіпотеза: формування екологічних понять здійснюється

1. під час проведення екскурсій;

2. під час проведення феноспостережень;

3. на уроках (краєзнавчий матеріал).

Для розв’язування завдань використовувати такі методи:

1. аналіз літератури;

2. спостереження під час педагогічної практики за формуванням понять у

учнів.

3. створення оригінальних методичних підходів.

§ 1 Теорія розвитку біологічних понять.

Дослідженнями багатьох методистів-біологів була відкрита основна

методична закономірність свідомого і міцного засвоєння знань. Вона полягає

в планомірному утворені і розвитку понять у учнів в процесі вивчення.

За останні десятиріччя в методиці біології склалась і закріпилась теорія

розвитку понять в процесі вивчення.

Поняття допомагають людині в її поступовому пізнанні світу.

Оперування поняттями, по визначенню Ф. Енгельса, і є мислення. Поняттями

людина мислить. Думка відображає реальний світ і на шляху від незнання до

знання проходить ряд стадій.

Початковим моментом в пізнанні зовнішнього світу є відчуття речей і явищ.

Із відчуття утворюється сприймання, яке відображає речі в цілому. На основі

сприймання утворюється уявлення. Узагальнення уявлень утворює поняття.

Розвиток понять – основна рушійна сила усього навчально-виховного процесу.

Вчитель повинен виділити основні поняття в кожному курсі, в учбовому

предметі і неперервно держати їх в полі свого методичного зору,

повертаючись до них на різному матеріалі і в різних зв’язках.

Учні оволодіють поняттями не відразу: на утворення їх потрібен час.

Верзилин Н.М., Корсунська В.М. в своїй роботі відмічають, що біологія –

це система основних понять, які розвиваються в логічній послідовності і

знаходяться у взаємозв’язках. Ці поняття можуть бути простими і складними,

спеціальними і загальнобіологічними.

Кожне поняття поступово розвивається, ускладнюється. Просте початкове

поняття, яке включає один елемент знання, об’єднуючись з другими простими

поняттями, утворюють складні. Так поняття “листок” на першому уроці по темі

є простим, первинним. Учні дізнаються, що листок має зелену пластинку з

жилкуванням і черешком, тобто придбають поняття про зовнішній вигляд. До

кінця вивчення теми, на десятому уроці, поняття “листок” стає складним і

включає ряд елементів знань. Учні дізнаються про різні форми листків,

анатомічну будову, утворення органічних речовин в листку шляхом вбирання

вуглекислого газу на світлі, дихання листка, випаровування листком води,

пристосування листків у різних рослин. Складне поняття “листок” узагальнює

у собі поняття морфології, анатомії, фізіології, екології листка. З

приведеного прикладу видно, що просте поняття в ряді випадків може бути

відносно простим і відносно складним.

Являється дуже важливим для кожного уроку біології виділити головні

спеціальні поняття, які б сприяли послідовному розвитку фундаментальних

загальнобіологічних понять, забезпечуючих формування наукового світогляду

учнів.

Так формування і розвиток поняття “дводольні і однодольні рослини”,

згідно до програми починаються на уроці з теми “Будова насіння дводольних

рослин” і йде по слідуючих етапах:

І. Виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх

класах і в результаті життєвого досвіду. З цією метою учитель організовує

бесіду з учнями, в результаті якої узагальнюються їх знання про основні

органи квіткових рослин (корінь, стебло, листя) на основі елементарних

понять, набутих в 3-му класі на уроках природознавства і в курсі ботаніки в

5-му класі з теми “Загальне ознайомлення з квітковими рослинами”.

ІІ. Організація досліджень учнів за будовою плодів квасолі. При

обговоренні учні роблять висновки про наявність оцвітини, до якої

прикріплюється насіння квасолі.

ІІІ. Проведення лабораторної роботи, під час якої учні вивчають будову

насіння квасолі. Після виконання роботи учитель організовує бесіду,

направлену на виділення вагомих ознак насіння дводольних рослин.

IV. Схематичне зображення вчителем на дошці, а учнями у зошитах цілого

і розрізаного насіння квасолі, частин насіння і зародку, запис їх назв на

малюнку. Малюнок виконаний на дошці, використовується для висновку, в якому

відображаються найбільш вагомі ознаки, характерні для всіх рослин класу

дводольні.

V. Уточнення понять шляхом порівняння насіння різних рослин. Вчитель

пропонує учням розглянути малюнок в підручнику “Будова насіння дводольних

рослин” і відповісти на ряд питань.

VI. Перевірка засвоєних знань.

Таким чином у учнів поглиблюються і розширюються поняття про дводольні

рослини. Вони приходять до висновку про те, що по одній ознаці не завжди

можливо визначити, до якого класу слід віднести ту чи іншу рослину.

Знання учнями ознак дводольних рослин має важливе навчально-виховне

значення. Це поняття, сформоване в курсі ботаніки 5-го класу, є опорним при

вивченні квіткових рослин і історичного розвитку рослинного світу й служить

для формування понять про фактори еволюції, про сорти культурних рослин.

Розглянутий приклад дозволяє зробити висновок про те, що для сучасного

уроку біології характерна певна послідовність в формуванні розвитку

біологічних понять.

Передбачаються наступні етапи:

1. виявлення запасу уявлень і понять в учнів, набутих в попередніх

класахі в результаті життєвого досвіду;

2. організація спостережень одиничних об’єктів, процесів або явищ живої

природи, при цьому об’єкти для спостереження підбираються так, щоб

вони розрізнялись за усіма ознаками, крім істотних, або навпаки були

подібні по всім ознакам, крім істотних;

3. організація спостережень декількох подібних об’єктів, процесів або

явищ і виділення їх спільних властивостей;

4. уточнення поняття шляхом вторинного порівняння об’єктів;

5. визначення поняття, яке охоплює істотно спільні ознаки вивчаючих

об’єктів, процесів, закріплених у термінології;

6. виконання спеціальних вправ учителем для уточнення ознак поняття,

встановлення зв’язків і відношення до інших понять;

7. перевірка засвоєння учнями введеного нового поняття і його

застосування.

Знання і застосування на практиці етапів формування і розвитку

біологічних понять на конкретному уроці має для учителя суттєве значення.

Це дозволяє вибрати найбільш ефективне поєднання методичних прийомів

організації розумової діяльності учнів у відповідності із задачами уроку.

Урок формування нових понять має структуру відповідно названим етапам.

Розвиток загальнобіологічних понять від уроку до уроку всередині курсу і

від курсу до курсу визначає необхідність включення в той чи інший урок

окремих етапів в залежності від логіки роботи вчителя.

Правильно поставлені виховні завдання уроку, які вирішуються на основі

розвитку системи біологічних понять, дозволяють вчителю встановити зв’язки

нового матеріалу з раніше вивченим в процесі систематичного розкриття все

нових границь основоположних загальнобіологічних понять, сформувати

світогляд учнів, направити їх на суспільно корисну діяльність на навчально-

дослідній ділянці, орієнтувати вибір професії.

“Современный урок биологии: Пособие для учителя” (В. Максимова, Г.

Ковалёва,

Г. Чередеева, “Просвещение”, 1985 г. – 159 стр.

§ 2 Проаналізувавши підручник В. Корчагіної “Біологія” (6-7 кл.), 1989,

ми виділили зміст екологічних понять в темах:

1. Загальне ознайомлення з квітковими рослинами.

2. Корінь.

3. Пагін.

4. Квітка і плід.

5. Насінина.

6. Рослина – цілісний організм.

7. Квіткові рослини.

8. Розвиток рослинного світу.

9. Рослинні угруповання.

Група екологічних понять за змістом. (табл. 1):

“Первинні уявлення про залежність росту, розвитку і тривалості життя

рослини від умов місця знаходження”.

“Пристосування до розповсюдження плодів і насіння”.

“Осінні явища в житті рослин”.

“Вплив поживних речовин на ріст і розвиток рослин”.

“Видозміни коренів”.

“Пристосування рослин до кращого використання світла:

- прикореневі розетки;

- листкова мозаїка”.

“Видозміни листків”.

“Листопад”.

“Видозміни пагонів”.

“Пристосування рослин до запилення комахами”.

“Пристосування рослин до запилення вітром”.

“Самозапилення”.

“Штучне запилення”.

“Умови проростання насіння”.

“Середовище існування рослин. Вплив різних факторів середовища на

рослинність”.

“Рослини – супутники. Ланцюги живлення”.

“Вплив людини на рослинність”.

“Рослинні угруповання”.

“Ярусне розчленування рослини”.

“Симбіоз”.

Корчагіна В.О.

Біологія Рослини, бактерії, гриби, лишайники.

Підручник для 6-7 класів середньої школи

Київ “Радянська школа” 1989

|№ |Навчальна тема |Екологічне поняття |Зміст екологічного поняття |

|п/п| |(назва) | |

| | | | |

|І |Загальне |Первинні уявлення |Пристосування до розповсюдження|

| |ознайомлення з |про залежність |плодів і насіння вітром: |

| |квітковими |росту, розвитку і |волоски (тополя) |

| |рослинами |тривалості життя |парашутики (кульбаба) |

| | |рослини від умов |крилоподібні вирости (клен, |

| | |місця знаходження. |береза) |

| | |Пристосування до |рослини перекотиполе |

| | |розповсюдження |Пристосування до розповсюдження|

| | |плодів і насіння. |плодів і насіння водою: |

| | |Осінні явища в житті|легкість насіння, не тоне в |

| | |рослин. |воді (вільха, кокосова пальма) |

| | | |Пристосування до розповсюдження|

| | | |плодів і насіння тваринами і |

| | | |людиною: |

| | | |шипи |

| | | |зубчики |

| | | |соковиті плоди |

| | | |Утворення багато насіння (мак, |

| | | |огірок-пирскач) |

| | | | |

|ІІ |Корінь. |Вплив поживних |Грунт визначає тип рослинності.|

| |а). Грунт, його |речовин на ріст і |Всі рослини залежно від |

| |значення для |розвиток рослин. |наявності в грунтах поживних |

| |життя рослин. | |речовин поділяються: |

| |Добрива. | |еутрофи – рослини вимогливі до |

| | | |наявності в грунті поживних |

| | | |речовин; |

| | | |оліготрофи – зростають на |

| | | |бідних грунтах, що мають дуже |

| | | |мало поживних речовин і |

| | | |відрізняються високою |

| | | |кислотністю; |

| | | |мезотрофи – ростуть не середніх|

| | | |за наявністю поживних речовин у|

| | | |грунтах; |

| | | |рослини-індикатори: |

| | | |на кислих грунтах – щавель, |

| | | |хвощ, редька дика; |

| | | |нейтральні грунти – дуб; |

| | | |галофіли – засолені грунти – |

| | | |солонець; |

| | | |пристосування до вмісту в |

| | | |грунті цинку - гальмейська |

| | | |фіалка (при наявності цинку в |

| | | |грунті змінює забарвлення з |

| | | |рожевого на синій; |

| | | |нітрофіли – рослини |

| | | |пристосовані до наявності в |

| | | |грунті азоту; |

| | | |кльцієфіли – наявність кальцію;|

| | | | |

| | | |кальцієфоби – уникають грунту |

| | | |багатого вапном; |

| | | |псамофіли – рослини ,що ростуть|

| | | |на піщаних грунтах; |

| | | |літофіли – ростуть на камені і |

| | | |скелях. |

| | | |Азот – посилює ріст стебел і |

| | | |листків. |

| | | |Фосфор – прискорює достигання |

| | | |плодів, підвищує |

| | | |холодостійкість рослин. |

| | | |Калій – посилює ріст коренів, |

| | | |цибулин, бульб, підвищує також |

| | | |холодостійкість рослин. |

| | | | |

| | | |коренеплоди (для запасання |

Страницы: 1, 2, 3


ИНТЕРЕСНОЕ



© 2009 Все права защищены.